Справа № 349/432/22
Провадження № 1-кс/349/78/22
іменем України
21 квітня 2022 року м. Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
слідчий ОСОБА_3 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
розглянув клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні № 12022091210000035 про арешт майна,
21 квітня 2022 року слідчий ОСОБА_3 за погодженням з прокурором ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно з клопотанням слідчим відділенням відділення поліції №4 ( м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091210000035, відомості про яке внесено 20 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до витягу з ЄРДР, ОСОБА_4 20 квітня 2022 року близько 18 год 20 хв шляхом відкриття вхідних дверей, які не були закриті на ключ, незаконно проник в житловий будинок, що по АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав : мобільний телефон марки «Нокія 105» із сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , продукти харчування та алкогольні напої, що належать ОСОБА_7 .
Під час проведення обшуку затриманої особи ОСОБА_4 було виявлено та тимчасово вилучено мобільний телефон марки «Нокія 105», чорного кольору, із зарядним пристроєм та сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .
Слідчий просить накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав наведених у ньому. Додатково пояснив, що вказане тимчасово вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вилучене у підозрювано майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а власник майна ОСОБА_7 , яка є потерпілою у вказаному провадженні буде позбавлена можливості користуватися даним мобільним телефоном.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника щодо недоцільності арешту майна.
Власник майна ОСОБА_7 , яка є особою похилого віку в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
З витягу з ЄРДР від 20 квітня 2022 року вбачається, що розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091210000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20 квітня 2022 року в ході затримання підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_4 , слідчим було вилучено у нього мобільний телефон марки «Нокія 105», чорного кольору, із зарядним пристроєм та сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , що підтверджується копією протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду.
Вказане майно набуте ОСОБА_4 в результаті вчинення кримінального правопорушення та належить потерпілій ОСОБА_7 , що підтверджується копією протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 20 квітня 2022 року, копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 20 квітня 2022 року, копією товарного чеку на мобільний телефон «Нокія 105» від 10 вересня 2021 року .
Постановою слідчого від 21 квітня 2022 року вказаний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні .
Згідно п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною третьою статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною четвертою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що тимчасово вилучене майно в рамках даного кримінального провадження визнано речовим доказом, правову підставу для арешту майна - з метою забезпечення його збереження, достатність доказів, що вказують на ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для потерпілої, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на тимчасово вилучений мобільний телефон шляхом заборони права на відчуження та розпорядження даним майном.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175 КПК України,
Клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні № № 12022091210000035 про арешт майна, задовольнити .
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони права на відчуження та розпорядження майном, а саме: мобільним телефоном марки «Нокія 105», чорного кольору, із зарядним пристроєм та сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст.174 КПК України власник майна як особа, яка не була присутня при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна.
На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1