Справа № 153/1371/21
Провадження № 22-ц/801/633/2022
Категорія: 82
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.
Доповідач:Копаничук С. Г.
14 квітня 2022 рокуСправа № 153/1371/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого: Копаничук С.Г.
Суддів: Оніщука В.В., Денишенко Т.О.
за участю секретаря Олійник Г.Є.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Містобуд Дніпро»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобуд Дніпро» на додаткове рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2022 року, постановленого у приміщенні того ж суду під головуванням судді Дзериної М.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобуд Дніпро" про стягнення грошових коштів на підставі угоди про повернення товару,-
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Містобуд Дніпро» про стягнення грошових коштів на підставі угоди про повернення товару.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.12.2021 року в задоволенні позову відмовлено.
27.12.2021 року ТОВ «Містобуд Дніпро» подало до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 26 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.01.2022 року заяву ТОВ «Містобуд Дніпро» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Містобуд Дніпро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Містобуд Дніпро» просило додаткове рішення суду змінити, збільшивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з 3000 грн. до 26 000 грн. Вказало, що суд без жодних на те правових підстав, з власної ініціативи зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн. Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, оскільки він встановлений сторонами у фіксованому розмірі. Висновок суду про неспівмірність судових витрат у розмірі 26 000 грн. зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом відповідача на представництво інтересів в суді не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки судом не зазначено вартість якої саме із наданих юридичних послуг : складання та подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях чи гонорар за прийняття рішення на користь клієнта (гонорар успіху) є не співмірною зі складністю справи або часом, витраченим адвокатом на представництво інтересів в суді. Висновок суду про необхідність надання погодинного розрахунку професійної правничої допомоги не грунтується на вимогах закону.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились, від апелянта надійшла заява про розгляд справи судом без його участі.
Перевіривши матеріали справи, додаткове рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам додаткове рішення суду відповідає не повністю.
Задовольняючи додатковим рішенням вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу частково , суд виходив з того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Враховуючи викладене, суд виходив із того, що заявлені представником відповідача витрати у сумі 26000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, а тому дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив зазначені обставини , які перевірив наданими і оціненими в порядку ст.89 ЦПК України доказами, правильно визначив правовідносини із відшкодування судових витрат і застосував до них норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про часткове відшкодування витрат у визначеному судом розмірі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд без жодних на те правових підстав, з власної ініціативи, зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн., а адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, оскільки він встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України)
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.(ч.6 )
Тобто ,у розумінні положень ч .ч.4,5 ст.137 ЦПК, у разі неспівмірності розміру витрат із складністю справи , часом, витраченим на виконання робіт і їх обсягом ,ціною позову, суд може за клопотанням сторони зменшити розмір відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.137 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Також згідно п.п.2 ,4 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ,зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі ,чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес ,а також дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На необхідність врахування розумності розміру відшкодування судових витрат вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" ,у якому зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Про пропорційність і співмірність витрат йдеться і у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 ,відповідно до висновку якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19.01.2022 року звернувся до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, в якій просив у відшкодуванні ТОВ «Містобуд Дніпро» 26 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін відмовити ,вказавши на неспівмірність їх розміру із конкретних обставин справи , невеликою її складністю, обсягом виконаних адвокатом робіт та затраченим часом , завищеною вартістю послуг у порівнянні з середньою їх вартістю в аналогічних по складності справах, реальності здійсненої оплати , а також з врахуванням фінансового стану позивача. Щодо додаткового гонорару у розмірі 10 000 грн., то він не був включений до орієнтовного розрахунку судових витрат ,а тому не підлягає стягненню.
Вказане клопотання із наведеними у ньому підставами для зменшення розміру витрат є підставами для розгляду цього питання судом і для зменшення таких витрат. Відтак доводи апеляційної скарги про самовільне зменшення судом з власної ініціативи витрат на професійну правничу допомогу , є безпідставними.
Доводи скарги про неправильність висновку суду про неспівмірність судових витрат невеликій складності справи та часу, витраченому адвокатом відповідача на представництво інтересів в суді, не відповідає дійсним обставинам справи ,не заслуговують на увагу .
Як вбачається з матеріалів справи , позивачем ОСОБА_1 у серпні 2021 року заявлено позов про стягнення з ТОВ «Містобуд Дніпро» коштів у розмірі 157 950 грн. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.12.2021 року у задоволенні позову відмовлено. У орієнтовному розрахунку судових витрат представник відповідача зазначив , що вартість складання та подання відзиву на позов складає 10 000 грн., участь у 5 судових засіданнях в режимі відеоконференції складає 12500 грн. і консультування 1000 грн.
У заяві про розподіл судових витрат ТОВ «Містобуд Дніпро» зазначило , що судові витрати склали 26 000 грн. та надали до вказаної заяви остаточний розрахунок судових витрат та акту прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до яких: консультування з питань чинного законодавства, вивчення документів, узгодження правової позиції, складання та подання відзиву на позов становило 11 000 грн., участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції - 5000 грн., а також не заявлений у орієнтовному розрахунку гонорар за прийняття рішення на користь ТОВ «Містобуд Дніпро» - 10 000 грн.
В той же час відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Таким чином ,суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із стягненням коштів у розмірі 157 950 грн. на підставі угоди про повернення товару. При цьому, представник відповідача до суду не з'являвся, брав участь у них в режимі відеоконференції.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зважаючи на те , що ціна позову у даній цивільній справі становить 157 950 грн, а заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 26 000 грн., матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви та клопотання, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику, колегія суддів вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обгрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи ,а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, а тому висновок суду про необхідність зменшення розміру його відшкодування до 3000 грн. ,є законним і обгрунтованим.
Враховуючи викладене та виходячи з критеріїв розумності розміру таких витрат на оплату послуг адвоката із обставинами конкретної справи, правовідносини у якій не є складними, та фінансового стану обох сторін, враховуючи невеликий об'єм наданих послуг та велику питому вагу вартості таких послуг , порівняно з ціною позову ,а також значне перевищення вартості послуг від заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про неспівмірність їх розміру вказаним критеріям. Відтак , враховуючи наведене , суд вірно дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і зменшення їх розміру до 3 000 грн.
Інші доводи апеляційної скарги також правильні висновки суду, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині додаткового рішення, не спростовують і не впливають на законність прийнятого судом рішення,.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки підстави для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення не наведені , рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то понесені судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобуд Дніпро» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 19 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий С.Г. Копаничук
Судді: В.В. Оніщук
Т.О. Денишенко