Справа № 607/1287/21 Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/314/22 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
19 квітня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Міщій О. Я.,
та сторін - представника апелянта ТООГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів" адвоката Микитовича П.М.; позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду із застосуванням системи Easy Con цивільну справу № 607/1287/21 за апеляційною скаргою Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року, ухваленого суддею Ромазан В.В., повний текст рішення складено 16 грудня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
у січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати відповідача не вчиняти протиправних дій, тобто не відключати електропостачання, не відрізувати від зв'язку мережі Інтернет та відшкодувати заподіяні матеріальні збитки у розмірі 6000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі поданої ним заяви 20 жовтня 2020 року компанією «Колумбус» було надано йому послуги з підключення належного йому гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , який було збудовано ним у серпні 1991 року та на який він проводить реєстрацію права власності. Зазначив, що з боку відповідача йому чиняться перешкоди у цьому.
У січні 2012 року його незаконно виключили із членів спілки автомобілісті за неіснуючу заборгованість по сплаті членських внесків за утримання автостоянки. У квітні 2017 року його незаконно було відключено від електропостачання до гаражу, яке було встановлено за власні кошти та заборгованості за її споживання не було.
21.10.2020 року відповідачем пошкоджено Інтернет кабель, який було підключено до його гаражу, в результаті чого він змушений був звертатись до органів Національної поліції. Також вказав, що діями відповідача заподіяно йому матеріальну шкоду у розмірі 6000 грн. внаслідок пошкодження Інтернет кабелю двічі, через що він не може користуватись послугами Інтернет зв'язку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди задоволено частково.
Зобов'язано Тернопільську обласну організацію громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» припинити пошкодження інтернет кабелю, який підключений до гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 місце під який виділено ОСОБА_1 та який розміщено на території Тернопільської обласної організації громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів».
Стягнуто із Тернопільської обласної організації громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» у користь ОСОБА_1 350 грн. завданої матеріальної шкоди.
У решті вимог відмовлено.
Стягнуто із Тернопільської обласної організації громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» у користь держави судовий збір у розмірі 908 грн..
В апеляційній скарзі Тернопільська обласна організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачем на підтвердження неправомірних дій відповідача належних та допустимих доказів, тобто таких, що містять інформацію щодо предмета доказування, до суду не надано.
Також, суд першої інстанції не врахував та вирішив питання щодо зобов'язання відповідача не чинити пошкодження інтернет кабелю до гаражу, що ніби-то належить позивачу без наявності документів, що посвідчують право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна. Позивач не надав суду доказів, що майно належить йому, не довів, що його права щодо забезпечення об'єкту нерухомого майна в будь-який спосіб порушено.
Суд першої інстанції не врахував, що позивачу в установленому порядку, земельна ділянка під гараж не виділялася та реєстрація речового права власності на земельну ділянку у нього теж відсутні. Як наслідок у ОСОБА_1 відсутнє речове право власності на гараж та земельну ділянку, а тому заявлений ним позов у тому числі щодо забезпечення будівлі гаражу інтернет зв'язком та завдання шкоди у зв'язку з цим є необґрунтований та таким що не підлягає до задоволення у повній мірі.
Відзив на апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" від ОСОБА_1 не поступив.
У судовому засіданні представник Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" адвокат Микитович П.М. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, доповнивши, що земельна ділянка передана товариству у постійне користування, а власником є Тернопільська міська рада.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, пояснивши, що даним гаражем користується із 1997 року, збудувавши власними силами. Гараж підключений під сигналізацію, а тому працівниками ПП "Колумбус" провів кабель інтернет, який працівниками товариства двічі був обрізаний.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 19, 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч. 3 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що із договорів зобов'язання, укладених у серпні 1991 року між ОСОБА_1 та Тернопільською обласною спілкою автомобілістів, обласна рада спілки автомобілістів УРСР надано ОСОБА_1 місце під забудову гаражів на правах особистої власності на виділеній йому земельній ділянці на території гаражної автостоянки № НОМЕР_2 , яка розміщена в Піщаному кар'єрі і після введення в експлуатацію несе відповідальність за збереження гаражу і транспортного засобу, який там знаходиться.
Відповідно до свідоцтв, виданих Всеукраїнською спілкою автомобілістів від 18 липня 1997 року за № 97, 98, ОСОБА_1 є власником боксового гаражу № НОМЕР_3 площею 24 кв.м. та № 1012 площею 24 кв.м. на автостоянці НОМЕР_2 Тернопільської обласної ради спілки автомобілістів.
На замовлення ОСОБА_1 06.12.2013 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на збудований гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 за межами населеного пункту в с. В. Гаї.
Як вбачається із копії заяви ОСОБА_1 , адресованої Голові обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 13.08.2004 року, звертався із наданням дозволу на підключення трифазної мережі до збудованих ним гаражів за № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
З інформації, викладеній у довідці Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» від 02.06.2021 року № 60, вбачається, що постановою президії Тернопільської обласної ради ВСА № 18/1 від 11.01.2012 року, ОСОБА_1 було виключено із членів спілки, відтак із того часу ОСОБА_1 кошти за постачання електричної енергії не сплачував. Наявні світлові опори (стовпи) та кабелі, інші допоміжні матеріали, які стосуються електроенергії є власністю спілки та перебувають на балансі ТОО ВСА. Більше двох років на капітально збудованих гаражах ОСОБА_1 встановлено сонячні батареї.
Відповідно до наданих копії документів, ОСОБА_1 проводилась оплата за використану ним електроенергію за 2008, 2010 2011, 2012, 2014, 2016 роки, у яких зазначались показники лічильника, які було встановлено позивачем та підтверджуючі підписи уповноваженої особи зазначеної громадської організації.
20.10.2020 року ОСОБА_1 подав заявку до ПП «Колумбус» на надання телекомунікаційних послуг, а саме послуг Інтернет зв'язку до розміщеного на території Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» гаражу № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Відповідно до акту виконаних робіт ПП «Колумбус» ОСОБА_1 за підключення до телекомунікаційної послуги та встановлення кабелю сплачено коштів на загальну суму 350 грн.
Відповідно до наданих позивачем дублікатів квитанцій, позивачем упродовж жовтня 2020 року - січня 2021 року здійснювалась оплата коштів за надані телекомунікаційні послуги ПП «Колумбус».
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 статті 1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з частиною другою ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, споживач має купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу, договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілі; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається із позовної заяви підставою звернення до суду було те, що відповідач позбавив його можливості користуватись інтернетом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що діями працівників відповідача були порушенні права позивача на користування кабелем інтернету шляхом відрізання, що стверджується інформацією, викладеною у листі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 13.11.2020 року № 6926, адресованій ОСОБА_1 , «..в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в поліцію про те, що по АДРЕСА_1 невідома особа пошкодила Інтернет кабель до його гаражу № НОМЕР_1 . При спілкуванні із головою спілки ОСОБА_3 останній повідомив, що його працівники відрізали кабель інтернету на гаражі № НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 має заборгованість перед спілкою автомобілістів та ніяких дозвільних документів на даний гараж не має..», а також поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що позивачу в установленому порядку земельна ділянка під гараж не виділялася та реєстрація речового права власності на земельну ділянку у нього теж відсутні, а тому у нього відсутнє право власності на гараж.
Однак, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 з 1997 року користується даним гаражем і на даний час займається оформленням документів щодо власності гаражу.
Також встановлено, що власником земельної ділянки, на якій знаходяться спірні гаражі є Тернопільська міська рада, а відповідач - користувачем.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта адвокат Микитович П.М. не заперечив, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу користується спірним гаражем і на який 06.12.2013 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації вироблено технічний паспорт.
Отже, суд першої інстанції вірно стягнув із відповідача в користь позивача тільки 350 грн за витрати понесені останнім за підключення та надання послуг телекомунікаційного зв'язку ПП "Колумбус".
Рішення суду в частині відмови позовних вимог сторонами не оскаржується.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційній інстанції покласти на апелянта в межах ним понесених у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року залишити без змін.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на апелянта в межах ним понесених.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2022 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
О.Я. Міщій