Справа № 453/301/22
№ провадження 2-о/453/21/22
22 квітня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
при секретарі судового засідання Бендеш А.І.,
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сколівської міської ради Львівської області Фединишин Антоніни Ігорівни, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
24.03.2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Змінчак Л.В. звернувся до суду із заявою за участю заінтересованої особи - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сколівської міської ради Львівської області Фединишин Антоніни Ігорівни, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності йому правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю від 24.09.1995 року серії ЛВ №249, виданого Верхньосиньовидненською селищною радою народних депутатів на підставі рішення Верхньосиньовидненської селищної Ради народних депутатів № 12 від 01.10.1993 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249.
Ухвалою судді від 24.03.2022 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 22.04.2022 року.
В обгрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сколівської міської ради Львівської області Фединишин Антоніни Ігорівни з заявою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4624555300:04:000:1955, для чого надав оригінал Державного акту на право приватної власності на землю від 24.09.1995 року серії ЛВ № 249, виданий Верхньосиньовидненською селищною радою народних депутатів на підставі рішення Верхньосиньовидненської селищної Ради народних депутатів № 12 від 01.10.1993 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249.
21.02.2022 року заявник отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки державний реєстратор встановив розбіжність у написанні по-батькові в поданому Державному акті на право приватної власності на землю та у паспорті громадянина України, а саме у Державному акті вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 ».
Заявник вказує на ту обставину, що отримання нового державного акту на право власності на вказану земельну ділянку є неможливим у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», яким відмінені державні акти, а також на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 404 від 03.07.2013 року втратила чинність з «Інструкція про порядок складання, видачі та реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року № 43». Крім цього, виходячи з положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013 року видача державних актів взагалі не передбачена.
Внаслідок зазначених обставин заявник змушений звернутись до суду з даною заявою.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, але попередньо його представник - адвокат Змінчак Л.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі довірителя, зазначивши, що вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.
Заінтересована особа - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Сколівської міської ради Львівської області Фединишин А.І. в судове засідання не з'явилася, але попередньо подала клопотання про розгляд заяви у її відсутності.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як встановлено в судовому засіданні, 15.02.2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сколівської міської ради Львівської області Фединишин Антоніни Ігорівни з заявою щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4624555300:04:000:1955.
Згідно рішення державного реєстратора № 63580993 від 21.02.2022 року заявнику було відмовлено у державній реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку, оскільки державний реєстратор встановив розбіжність у написанні по-батькові заявника в поданому Державному акті на право приватної власності на землю та у паспорті громадянина України, а саме у Державному акті вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 ».
Як вбачається з копії паспорта громадянина України та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, по батькові заявника зазначено « ОСОБА_2 ». Також в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 ім'я батька заявника записано як « ОСОБА_3 ».
Внесення виправлення до акту на право приватної власності на земельну ділянку, неможливе, оскільки відповідно до п. 2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю…», затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам 04.05.1999 року за №43,- виправлення до Державних актів не допускаються.
Отримання нового Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку є неможливим у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», яким відмінено державні акти, а також на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 404 від 03.07.2013 року втратила чинність з 23.08.2013 року «Інструкція про порядок складання, видачі та реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договірні оренди землі», затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43. Крім цього, виходячи з положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013 року, видача державних актів взагалі не передбачена.
Отже, дані докази та факти беззаперечно свідчать про те, що у згаданому вище Державному акті на право приватної власності на землю допущена помилка у написанні по-батькові заявника.
В силу п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.
Як роз'яснюється у пунктах 7, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.
Аналізуючи зібрані у справі письмові докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що факт належності ОСОБА_1 Державного акту на право приватної власності на землю від 24.09.1995 року серії ЛВ № 249, виданого Верхньосиньовидненською селищною радою народних депутатів на підставі рішення Верхньосиньовидненської селищної Ради народних депутатів № 12 від 01.10.1993 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249,знайшов своє підтвердження.
Встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, оскільки надає можливість безперешкодно здійснити державну реєстрацію права власності на житловий будинок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 95, 258-259, 264, 265, 268, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності Державного акту на право приватної власності на землю від 24.09.1995 року серії ЛВ № 249, виданого Верхньосиньовидненською селищною радою народних депутатів на підставі рішення Верхньосиньовидненської селищної Ради народних депутатів № 12 від 01.10.1993 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Заявник:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Фединишин Антоніна Ігорівна Сколівської міської ради Львівської області, місцезнаходження: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе, Львівської області, ЄДРПОУ 04056262.
Суддя