Справа № 357/7495/20
1-кп/357/448/22
про продовження строку тримання під вартою
14 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції з державної установи «Київський слідчий ізолятор»
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
в ході судового розгляду в м. Біла Церква, у судовому засіданні, обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020110030002416, яке внесене до ЄРДР 16 червня 2020 року відносно ОСОБА_7 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 156 КК України,
згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, на розгляд учасників судового провадження, поставлене питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_7 .
Прокурор ОСОБА_5 , зважаючи на те, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, запобігти їм більш м'якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо, вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 на шістдесят днів.
Сторона захисту просила змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту, оскільки вважали, що тримання під вартою не співрозмірне із ступенем установлених ризиків.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 156 КК України.
Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2022 року, тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено, ще на шістдесят днів, тобто до 16 квітня 2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в суді на стадії підготовчого провадження, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Це обумовлюється тим, що на цій стадії суд, не перевіряє обґрунтованість підозри, оскільки остання перестала існувати і на її заміну висунуте обвинувачення.
Його обґрунтованість вирішується при ухваленні вироку, що визначено у ст. 368 КПК України.
Суд вважає, що прокурором ОСОБА_5 доведено, що продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачується у замаху на кримінальне правопорушення п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а також інших кримінальних правопорушеннях, за які передбачене покарання, у тому числі позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, які можуть стримувати його від втечі, адже не працює, не навчається, розлучений, фактично проживав за місцем проживання потерпілих, а не за місцем реєстрації.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 може без будь-яких наслідків для себе змінити місце проживання та переховуватись від суду.
Отже, продовжує існувати ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що зважаючи на насильницький характер кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , який обізнаний про місце проживання потерпілих, свідків, оскільки разом з ними проживав, продовжує існувати ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_7 не довів до кінця кримінальні правопорушення у вчиненні яких він обвинувачується, характер їх вчинення, він фактично проживав разом з потерпілими, відтак обізнаний про їх місце проживання є підстави побоюватись, що він може вчинити нові злочини щодо них.
Отже, продовжує існувати ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За викладених даних про особу ОСОБА_7 , суд вважає, що запобігти установленим судом ризикам передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, більш м'якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.
Отже, необхідно продовжити тримання ОСОБА_7 під вартою ще на шістдесят днів, тобто до 12 червня 2022 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст. 199, 331 КПК України, суд
продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 на шістдесят днів, тобто до 12 червня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом п'яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим, захисником, прокурором.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст проголошений - 15 квітня 2022 року о 08:40 год.
Головуючий - суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_2
Київської області
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду
ОСОБА_8