Ухвала
іменем України
19 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 463/6006/21
провадження № 51-3469 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року,
встановив:
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 травня 2021 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви від 13 травня 2021 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 382 КК України.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 липня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 травня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за заявою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (далі - представника ОСОБА_5 ) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 травня 2021 року.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 24 березня 2022 року, керуючись положеннями статей 405, 419, 459-464 КПК, залишив без змін зазначену ухвалу місцевого суду.
Представник ОСОБА_5 , не погодившись із зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, звернувся зі скаргою, в якій порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, з огляду на порушення судами першої й апеляційної інстанцій вимог статей 56, 306, 369, 372, 419, 459, 460, 462, 464, 533 КПК. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судами в оскаржуваних рішеннях не наведено: встановлені обставини в провадженні та мотиви неврахування наведених ним доказів і спростування доводів у заяві про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами, також судами не зазначено доказів того, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням, яке може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, що він не є учасником судового провадження. Скаргу просить розглянути без його участі. Водночас представник ОСОБА_5 у скарзі зазначив клопотання про вирішення питання щодо внесення подання до Конституційного Суду України з підстав тлумачення положень статей 8, 55, 124 Конституції України, зокрема з питання, чи зобов'язані суди розглянути по суті заяву про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до ч.1, п.п.1, 4 ч.2 ст.459 КПК (в редакції станом на час розгляду справи) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Як убачається з наданої копії оскаржуваної ухвали від 28 січня 2022 року, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_5 про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами. При цьому місцевий суд у своєму рішенні обґрунтовано зазначив, що аналізуючи положення КПК та положення Глави 34 КПК загалом можна зробити висновок, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді кримінальним процесуальним законодавством не передбачений, що узгоджується із позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 лютого 2020 року в справі N 522/14170/17.
Львівський апеляційний суд ухвалою 24 березня 2022 року залишив без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та погодився з висновками суду першої інстанції, наведеними в ухвалі від 28 січня 2022 року.
Як убачається із ухвали апеляційного суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з її незаконністю, прийнятої з порушенням норм матеріального і процесуального права, у якій, на його думку, суддею неналежно обґрунтовано відмову у відкритті кримінального провадження, не надано доказів того, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням, яке може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Суд апеляційної інстанції мотивуючи своє рішення про залишення без змін ухвали місцевого суду зазначив про те, що:
- порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили;
- із системного аналізу глави 34 КПК, загальних засад та принципів кримінального провадження вбачається, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним переглядом і виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень, що набрали законної сили;
- згідно з положеннями ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, що набрало законної сили;
- за змістом п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК під терміном судове провадження слід розуміти провадження в справах про кримінальні правопорушення, що включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду рішень в апеляційному й касаційному порядку, а також за нововиявленими та виключними обставинами;
- враховуючи передбачені положеннями ч.2 ст.459 КПК обставини, що визнаються нововиявленими, процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій щодо таких рішень);
- з урахуванням системного тлумачення норм глави 34 КПК в сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, призводить до висновку що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним;
- жодна норма КПК не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів та відповідно рішень апеляційної чи касаційної інстанцій.
При цьому, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 24 березня 2022 року послався на висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься в постанові від 03 лютого 2020 року в справі N 522/14170/17 та погодившись з мотивами суду першої інстанції, на думку Суду, дійшов обґрунтовано висновку про те, що ухвала слідчого судді, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подав заяву представник ОСОБА_5 , не належить до числі судових рішень, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції зробив правовий висновок про те, що положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Врахувавши положення п. 24 ч. 1 ст. 3, ст. 460 КПК, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду звернула увагу на те, що відсутність можливості перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, цілком компенсується іншими процесуальними механізмами (наприклад, необхідністю періодично переглядати обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу, можливість подати слідчому судді клопотання про скасування чи зміну такого заходу, можливістю апеляційного оскарження окремих ухвал слідчого судді, можливістю заявити заперечення щодо законності ухвал слідчого судді в підготовчому судовому засіданні чи на стадії судового розгляду тощо).
Ураховуючи зазначену правову позицію, Суд погоджується з наведеними в оскаржуваних судових рішеннях висновками суду першої й апеляційної інстанцій, оскільки в цьому провадженні, суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу місцевого суду, посилаючись на те, що відповідно до кримінального процесуального законодавства України, судді надано повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову в його відкритті, чим спростовуються твердження апеляційної скарги представника ОСОБА_5 в частині неналежного обґрунтування відмови у відкритті кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, Суд вважає необґрунтованими доводи у скарзі що судами першої й апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях не наведено: встановлені обставини в провадженні та мотиви неврахування наведених ним доказів і спростування доводів у заяві про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами, що судами не зазначено доказів того, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням, яке може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
На думку Суду, викладені в ухвалах суду першої й апеляційної інстанцій мотиви відмови у відкритті кримінального провадження та залишення без задоволення апеляційної скарги, є обґрунтованими. Вважати ці висновки неправильними чи сумнівними підстав немає. Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного КПК.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у поданій скарзі не наведено обставин чи інших доводів, які би свідчили, що у даному провадженні, було допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, що перешкодило чи могло перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
З урахуванням зазначеного, відсутні підстави для вирішення клопотання щодо внесення подання до Конституційного Суду України з підстави тлумачення положень статей 8, 55, 124 Конституції України, зокрема з питання, чи зобов'язані суди розглянути по суті заяву про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами.
Керуючись п.2 ч.2 ст.428 КПК, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3