вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2022 р. Справа№ 910/5337/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Чорногуза М.Г.
Куксова В.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 17.02.2022 року у справі №910/5337/21 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, повний текст якого складено 10.12.2021.
у справі №910/5337/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий"
про визнання недостовірною інформацію, зобов'язання вчинити певні дії.
У квітні 2021 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Прямий" (далі - ТОВ "ТК "Прямий", відповідач) про визнання недостовірною інформацію, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 23.03.2021 року о 21:10 у мережі інтернет на веб-сайті відповідача за посиланням: htps://prm.ua/holovnoiu-hodivnytseiu-ofisu-prezydenta-ie-enerhoatom-leros було розміщено статтю під назвою: "Головною "годівницею" Офісу президента є "Енергоатом" - ОСОБА_9" наступного змісту:
"На сьогодні головною годівницею для Офісу президента є державне підприємство "Енергоатом". Про це в ефірі "Прямого" заявив народний депутат ОСОБА_9.
"Головною годівницею, на сьогодні, Офісу президента є "Енергоатом". Це головна годівниця. Тому що два віцепрезиденти "Енергоатому" поставлені туди. Один - пан ОСОБА_1 - це ставленик ОСОБА_12 туди віцепрезидентом. А інший - ОСОБА_2 - він був юристом у ОСОБА_10. Щоб ви розуміли, як це працює. За внутрішню безпеку там відповідає пан ОСОБА_8. Він працював в адвокатській фірмі пана ОСОБА_7. Всі свої" - сказав ОСОБА_9.
"Він зауважив, що ці люди не просто так зібралися - вони "зайшли в "Енергоатом" під час публікації "плівок ОСОБА_10".
"Це була плата за цю публікацію. Після того, як ці люди зайшли туди, пан ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 завдали збитку державі на 2,4 мільярда гривень, продавши електроенергію по заниженій ціні компанії, афілійованій з ОСОБА_11, "Юнайтед Енерджі". Після того, як я випустив сюжет, розклав це все по поличках, на наступний день НАБУ провело обшуки в "Енергоатомі". Відкрито на сьогодні п'ять кримінальних справ стосовно цього", - додав ОСОБА_9".
На думку позивача, вказана інформація є недостовірною та упередженою, такою, що містить ознаки дискредитації ДП "НАЕК "Енергоатом", а її поширення ганьбить ділову репутацію позивача.
З огляду на що, позивач просить:
- визнати недостовірною інформацію, розміщену на веб-сайті ТОВ "Телеканал "Прямий" за посиланням: htps://prm.ua/holovnoiu-hodivnytseiu-ofisu-prezydenta-ie-enerhoatom-leros у вигляді наступних тверджень: "головною годівницею, на сьогодні, Офісу президента є державне підприємство "Енергоатом". Це головна годівниця. Тому що два віцепрезиденти "Енергоатому" поставлені туди. Один - пан ОСОБА_1 - це ставленик ОСОБА_12 туди віцепрезидентом. А інший - ОСОБА_2 - він був юристом у ОСОБА_10. Щоб ви розуміли, як це працює. За внутрішню безпеку там відповідає пан ОСОБА_8. Він працював в адвокатській фірмі пана ОСОБА_7. Всі свої", - сказав ОСОБА_9. "Це була плата за цю публікацію. Після того, як ці люди зайшли туди, пан ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 завдали збитку державі на 2,4 мільярда гривень, продавши електроенергію по заниженій ціні компанії, афільованій з ОСОБА_11, "Юнайтед Енерджі". Після того, як я випустив сюжет, розклав це все по поличках, на наступний день НАБУ провело обшуки в "Енергоатомі". Відкрито на сьогодні п'ять кримінальних справ стосовно цього";
- зобов'язати ТОВ "ТК "Прямий" спростувати недостовірну інформацію про ДП "НАЕК "Енергоатом" та віце-президентів ДП "НАЕК "Енергоатом" шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у цій справі судового рішення на веб-сайті відповідача в мережі інтернет за адресою: htps://www.prm.com не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції загалом виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним і не повністю обґрунтованим, оскільки суд зробив неправильні висновки щодо фактичних обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Крім того скаржник зазначає наступне:
- судом першої інстанції надано неправильне тлумачення ч.1 ст.67 Закону України «Про телебачення»;
- судом першої інстанції не враховано, що спірна інформація стосується безпосередньо ДП «НАЕК «Енергоатом» , а не іншого суб'єкта господарювання з найменуванням «Енергоатом», і у взаємозв'язку ці дані однозначно дозволяють ідентифікувати саме позивача;
- в оскаржуваному судовому рішенні суду не визначився з характером спірної інформації та не з'ясував, чи є вона фактичними твердженнями чи оціночним судженням;
- судом першої інстанції не враховано, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, відповідач у мережі Інтернет на власному веб-сайті поширив щодо позивача інформацію, яка порушує його особисте немайнове право, а саме - звинувачення у причетності до вчинення злочинів, чим завдано шкоди та діловій репутації, а тому спірна інформація є негативною та безумовно дискредитує Компанію.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021, вказану скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21 призначено на 17.02.2022 о 12:00 год.; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5337/21; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
31.01.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Крім того, відповідач також наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 17.02.2020, не з'явився, своїх представників не направив. При цьому, 15.02.2022 на електрону адресу Пінвінчного апеляційного господарського суду від представника (адвоката) відповідача - Дорошенка А.О. надійшло клопотання, в якому просить надати йому можливість на ознайомлення з матеріалами справи та у зв'язку з цим відкласти розгляд даної справи.
Розглянувши в судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2022, вказане вище клопотання та заслухавши думку представника позивача, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила відхилити останнє, оскільки, по-перше, доводи наведенні в його обґрунтування щодо не отримання копії апеляційної скарги спростовуються долученим до останньої описом вкладень у цінний лист та накладною; по-друге, з моменту відкриття апеляційного провадження у нього було достатньо часу для ознайомлення з матеріали справи; по-третє, вказаний представник приймав участь в суді першої інстанції; по-четверте, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, не нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
В даному судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити її.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23.03.2021 року о 21:10 у мережі інтернет на веб-сайті за посиланням: htps://prm.ua/holovnoiu-hodivnytseiu-ofisu-prezydenta-ie-enerhoatom-leros було розміщено статтю під назвою: "Головною "годівницею" Офісу президента є "Енергоатом" - ОСОБА_9".
Вказана стаття була розміщена на веб-сайті ТОВ "ТК "Прямий", який є засобом масової інформації - загальнонаціональним телеканалом, що веде інформаційне мовлення у межах ефірного часу створюючи і поширюючи інформацію шляхом виробництва і розповсюдження програм і передач та у інші способи, що не суперечать законодавству України.
Позивач вважає поширену відповідачем у такий спосіб інформацію недостовірною наступного змісту: "Головною годівницею, на сьогодні, Офісу президента є державне підприємство "Енергоатом". Це головна годівниця. Тому що два віцепрезиденти "Енергоатому" поставлені туди. Один - пан ОСОБА_1 - це ставленик ОСОБА_12 туди віцепрезидентом. А інший - ОСОБА_2 - він був юристом у ОСОБА_10. Щоб ви розуміли, як це працює. За внутрішню безпеку там відповідає пан ОСОБА_8. Він працював в адвокатській фірмі пана ОСОБА_7. Всі свої", - сказав ОСОБА_9. "Це була плата за цю публікацію. Після того, як ці люди зайшли туди, пан ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 завдали збитку державі на 2,4 мільярда гривень, продавши електроенергію по заниженій ціні компанії, афілійованій з ОСОБА_11, "Юнайтед Енерджі". Після того, як я випустив сюжет, розклав це все по поличках, на наступний день НАБУ провело обшуки в "Енергоатомі". Відкрито на сьогодні п'ять кримінальних справ стосовно цього".
У відповідності до положень ст. 200 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Статтею 4 Закону України "Про інформацію" визначено, що суб'єктами інформаційних відносин є фізичні особи, юридичні особи, об'єднання громадян, суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тобто, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року у п. 12 постанови "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Відповідно до п. 1 розділу V "Опублікування інформації про структуру власності суб'єктів інформаційної діяльності" Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2 від 21.01.2016 р. (далі - Порядок), суб'єкт інформаційної діяльності зобов'язаний розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про свою структуру власності у складі документів, передбачених пунктом 1 (для телерадіоорганізацій) або пунктом 2 (для провайдерів програмної послуги) розділу II цього Порядку, з урахуванням особливостей, установлених цим розділом.
Пунктом 4 цього розділу Порядку передбачено, що інформація про структуру власності або пряме гіперпосилання на інформацію про структуру власності повинні бути розміщені на початковій (стартовій) сторінці офіційного веб-сайту суб'єкта інформаційної діяльності.
Як вбачається з інформаційного наповнення веб-сайту www.prm.ua, він позиціонує себе як сайт ТОВ "Телеканал "Прямий". Зокрема, зазначений веб-сайт у розділі "Структура власності" містить інформацію про структуру власників саме щодо ТОВ "Телеканал "Прямий". Інформація щодо структури власників ТОВ "Телеканал "Прямий" безпосередньо опублікована на веб-сайті за адресою: www.prm.ua/wp-content/uploads/2021/03/zvit-5.pdf.
Тобто, ТОВ "Телеканал "Прямий" є фактичним власником веб-сайту www.prm.ua, на якому було розміщено оспорюваний позивачем інформаційний матеріал, а тому ТОВ "Телеканал "Прямий" є належним відповідачем за позовом ДП "НАЕК "Енергоатом" про визнання недостовірною інформації.
Щодо обґрунтувань позовних вимог в частині змісту процитованої у позові статті, яка на думку ДП "НАЕК "Енергоатом" містить недостовірну інформацію, що стосується позивача як юридичної особи та його віце-президентів - ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , що "завдали збитку державі на 2,4 мільярда гривень, продавши електроенергію по заниженій ціні компанії, афільованій з ОСОБА_11, "Юнайтед Енерджі", колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
За змістом ст. 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивачів;
3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Як встановлено вище, 23.03.2021 року о 21:10 у мережі інтернет на веб-сайті відповідача за посиланням: htps://prm.ua/holovnoiu-hodivnytseiu-ofisu-prezydenta-ie-enerhoatom-leros була розміщена стаття під назвою: "Головною "годівницею" Офісу президента є "Енергоатом" - ОСОБА_9". Копія роздруківки вказаної статті у паперовому вигляді була долучена позивачем до матеріалів справи.
Поширення відповідачем інформації, що міститься у вказаній статті, відбулося шляхом опублікування її на своєму сайті за посиланням: ://prm.ua/holovnoiu-hodivnytseiu-ofisu-prezydenta-ie-enerhoatom-leros.
При цьому та обставина, що за вказаним посиланням на час розгляду справи відсутня вказана позивачем веб-сторінка та будь-яка інформація на цій сторінці, не спростовує факту опублікування її відповідачем на своєму веб-сайті та підтверджується наявною у справі копією роздруківки статті "Головною "годівницею" Офісу президента є "Енергоатом" - ОСОБА_9" з цього веб-сайту.
Що стосується поширеної інформації до інтересів позивача, колегія суддів вказує наступне.
Так, в обґрунтування вказаної обставини, позивач зазначає, що поширена у статті інформація стосується ДП "НАЕК "Енергоатом", оскільки у її тексті згадано найменування підприємства, а також прізвище та ім'я керівництва (віце-президентів) підприємства, на підтвердження чого позивач надав розпорядження Кабінету Міністрів України № 494-р та № 493-р від 06.05.2020 р. про призначення віце-президентами ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Разом з тим, як вбачається зі змісту спірної статті, інформацію в якій позивач вважає недостовірною, у ній не вказувалось чітких відомостей (найменування, організаційно-правової форми, тощо) підприємства, яка стосується саме позивача - ДП "НАЕК "Енергоатом", стаття містить лише вислови, що стосуються "Енергоатому" та "Юнайтед Енерджі", а також ряду фізичних осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_12, ОСОБА_4 , ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14).
При цьому щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у оспорюваній статті не зазначено конкретної інформації, що вони є віце-президентами ДП "НАЕК "Енергоатом". Лише зазначено, що Якуб Хартмут "поставлений віцепрезидентом туди", однак того, що дане судження стосується саме ДП "НАЕК "Енергоатом", такої інформації оспорювана стаття не містить, а ОСОБА_2 зазначений у контексті того, що "він був юристом ОСОБА_10".
До того ж, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про державну реєстрацію більше 15 юридичних осіб, у яких в назві міститься абревіатура "Енергоатом", зокрема: Дочірнє підприємство "Енергоатом-Дніпровське" ВАТ "Енергетична компанія "Енергоатом" (23796102), Южноукраїнський первинний осередок організації ветеранів війни, праці та збройних сил відокремленого підрозділу Южно-Української атомної електростанції Дочірнього підприємства Національно-атомно-енергетичної компанії "Енергоатом" (34597180), Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (24584661), Приватне підприємство "Енергоатом Електро Проект" (32444465), Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" (31844758), Закрите акціонерне товариство "Енергоатом" (25219871).
Тобто, однозначно стверджувати, що спірна інформація, що була поширена 23.03.2021 відповідачем у статті, де йшлось про "Енергоатом", стосувалась саме позивача - ДП "НАЕК "Енергоатом" (ідентифікаційний код: 24584661), неможливо.
Щодо недостовірності поширеної інформації колегія суддів зазначає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Статтею 277 Цивільного кодексу України визначено порядок спростування неправдивої інформації та, зокрема, передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Тобто, за змістом статті 277 Цивільного кодексу України у спорі про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, її недостовірність, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права саме відповідачем, а не будь-якими іншими особами.
При цьому позовна заява, крім тверджень позивача про те, що інформація є недостовірною, не містить належного обґрунтування, у чому саме полягає недостовірність оскаржуваної інформації, також позов не містить відповідних доказів на підтвердження того, що поширена відповідачем інформація є недостовірною.
Крім того, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27 лютого 2009 року суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Згідно з п.19 вказаної постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, наведена у спірній статті інформація є дослівним цитуванням народного депутата Гео Лероса, що була заявлена в ефірі телеканалу "Прямого". При цьому відповідач (телеканал «Прямий») є засобом масової інформації - телерадіоорганізацією, що здійснює мовлення на підставі ліцензії на мовлення, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у встановленому Законом України «Про телебачення і радіомовлення» порядку.
Як роз'яснив Верховний Суд України в абз. 4 пункту 12 постанови "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009, у разі якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Отже, оскільки відповідач є засобом масової інформації (телерадіоорганізацією), то при розгляді даної справи слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації, а саме - Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Стаття 67 Закон України "Про телебачення і радіомовлення" визначає випадки, коли телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, зокрема, у разі: якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета України-центр проти України" від 15.10.2010, заява №16695/04, визначено: " (g) Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див., наприклад, рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. рішення у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії", зазначене вище, п. 77; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії", від 25 червня 1992 року, п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", зазначене вище, п. 35) ".
З огляду на вказане вище та враховуючи, що викладена у спірній статті інформація є цитуванням народного депутата, висловлена на телебаченні під час прямого ефіру, відповідач звільняється від відповідальності за поширення такої інформації.
Що стосується доводів позивача про те, що поширена відповідачем інформація спричинила порушення прав ДП "НАЕК "Енергоатом", то колегія суддів виходить з положень ч.2 ст.34 Господарського кодексу України, за змістом яких дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 вказано, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється суспільна оцінка діяльності, яку здійснює така юридична особа як учасник суспільних відносин.
У даному випадку, позивачем не наведено та не подано безумовних як обставин, так і доказів того, яким чином зміст поширеної відповідачем 23.03.2021 інформації вплинув на ділову репутацію ДП "НАЕК "Енергоатом" та які негативні наслідки (підтверджені відповідними доказами) для ділової репутації позивача спричинила викладена у статті інформація.
Крім того, позивачем не доведено належними та допустимим доказами того, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, а також того, що вказана інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача, чи порушує інші його особисті немайнові права,
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 277 Цивільного кодексу України, а тому у позові ДП "НАЕК "Енергоатом" про визнання недостовірною інформації, слід відмовити.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену 23.03.2021 останнім у статті під назвою: "Головною "годівницею" Офісу президента є "Енергоатом" - ОСОБА_9", шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у цій справі судового рішення на веб-сайті відповідача в мережі інтернет за адресою: htps://www.prm.com, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з того, що вона є похідною від вимоги про визнання недостовірною поширеної інформації, у якій судом було відмовлено.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.
З огляду на викладене та аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов'язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам позивача. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/5337/21 залишити без змін.
3.Судові витрати покласти на скаржника.
4.Матеріали справи №910/5337/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2022.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді М.Г. Чорногуз
В.В. Куксов