Справа № 320/5401/20
20 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,перевіривши матеріали апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
28 січня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 320/5401/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 1261,20 грн. (0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи 10 грудня 2020 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшла на адресу суду першої інстанції 21 січня 2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою було подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та зазначено, що копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року було отримано 14 грудня 2020 року, на підтвердження чого до апеляційної скарги додає копію першої сторінки вказаного судового рішення з реєстраційною відміткою № 42385/1/8010-20 від 14 грудня 2020 року.
Однак, відповідно до звіту про успішну доставку пошти, який наявний в матеріалах справи (том. 1, арк. 121), копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року було отримано Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області 11 грудня 2020 року.
Так, строк на апеляційне оскарження закінчився 11 січня 2021 року.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною ухвалою клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим, а право на поновлення строку, передбачене ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України - безпідставним, а також надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
18 лютого 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшла заява на виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року до якої додано квитанцію про сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області зазначає, що відповідно до абз. ІІ п. 20 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 попередній розгляд електронних документів повинен здійснюватися у день надходження (доставки) або не пізніше 10 години наступного робочого дня у разі їх надходження (доставки) після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні. Доручення установ вищого рівня розглядаються першочергово.
Також наголошує, що 11 грудня 2020 року є вихідним днем, а саме субота та звертає увагу на СЕД «Мегаполіс», а саме вкладку: «Загальне» в якій зазначено, що Київський окружний адміністративний суд 10 грудня 2020 року відправив рішення суду першої інстанції на електронну пошту Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та з якої слідує, що 14 грудня 2020 року вказана особа отримала та зареєструвала лист судових органів та присвоїла йому реєстраційний номер 42385/1/8010-20.
Крім цього, зазначає, що відповідно до фіскального чеку, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року було направлено до суду першої інстанції 13 січня 2021 року
Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Розглянувши клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів повторно звертає увагу, що номер вхідної кореспонденції та дата зазначені на реєстраційній відмітці чи штампі вхідної кореспонденції, є виключно датою реєстрації вхідної кореспонденції у діловодстві суб'єкта владних повноважень, та не свідчать про отримання копії рішення суду першої інстанції саме цього дня, оскільки належними доказами цим обставинам є розписка про отримання копії судового рішення, повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку, а також отримане судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Як зазначено Центральним міжрегіональним управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та підтверджується відомостями з СЕД «Мегаполіс», рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року надійшло на електронну адресу відповідача 10 грудня 2020 року, а тому, відповідно до абз. ІІ п. 20 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, вказане рішення суду першої інстанції мало бути зареєстровано в 11 грудня 2020 року (п'ятниця).
Крім цього, в матеріалах справи наявний звіт про успішну доставку пошти (том. 1, арк. 121), відповідно до якого копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року було направлено судом першої інстанції на офіційну електронну адресу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та отримано вказаною особою 11 грудня 2020 року.
Відповідно до фіскального чеку, апеляційну скаргу було подано 13 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки останнім днем для звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року є 11 січня 2021 року.
Таким чином, Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не підтверджено отримання рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року саме 14 грудня 2020 року, а отже не підтверджено належними доказами звернення до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року було чітко визначено спосіб усунення недоліків апеляційної скарги щодо строку на апеляційне оскарження, а саме шляхом звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та вказавши поважні причини пропуску строку, зазначивши підстави для його поновлення, а також надавши докази на підтвердження вказаного.
Однак Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не вказано причин, які б стали підставою для визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, а також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги у передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки, а отже не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року.
Таким чином, розглянувши клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, беручи до уваги, що вказаною особою не надано доказів на підтвердження зазначеної в клопотанні дати отримання рішення суду першої інстанції, а саме 14 грудня 2020 року, та враховуючи наявні в матеріалах справи докази отримання вказаного рішення саме 11 грудня 2020 року, враховуючи висновки викладені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.
Колегія суддів звертає увагу, що Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року щодо строку на апеляційне оскарження в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Кучма
І.О. Лвічевецький