Справа № 320/7908/20
20 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 09 листопада 2021 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/7908/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
19 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 320/7908/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи 14 квітня 2021 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційну скаргу особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 подала до суду 03 листопада 2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначено, що про рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року дізналась 25 жовтня 2021 року від чоловіка - ОСОБА_2 , з яким не проживає з лютого 2020 року.
Враховуючи відсутність іншої можливості дізнатись про відкриття провадження у даній справі ніж від ОСОБА_2 з яким не проживає разом вже більше ніж 1,5 років, особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Разом з тим, в апеляційній скарзі адресою місце проживання чи перебування особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 зазначала: АДРЕСА_1 , що також є адресою ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та було надано особі, що не брала участі у справі ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
27 січня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Киїівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 повторно зазначає, що не могла дізнатися про рішення суду першої інстанції раніше, так як більше 1,5 року проживає з чоловіком ОСОБА_2 окремо.
Також вказує, що адреса АДРЕСА_1 , було вказано, як адресу реєстрації, а не проживання та зазначає, що адресою проживання є АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Щодо того, щоб вважати адресою проживання особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ., колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Частиною 2 статті 2 Закону № 1382-IV встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5942-VI визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно- телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 7 вказаного Закону до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
Отже, виходячи з приписів статті 6 Закону № 1382-IV, місце проживання підлягає обов'язковій реєстрації, тобто Закон № 1382-IV пов'язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону № 1382-IV, є офіційною адресою.
Проте, будь-яких доказів зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ., не надано.
Крім того, в апеляційній скарзі особою, що не брала участі у справі ОСОБА_1 було зазначено адресу - АДРЕСА_1 .
Отже, вказана особа мала можливість дізнатись про адміністративну справу № 320/7908/20 та про можливість порушення свої прав та інтересів, а також звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року в межах строку встановленого процесуальним законодавством.
Таким чином, враховуючи спільну поштову адресу відповідача у даній справі та особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання вказаних у клопотанні причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року було чітко визначено спосіб усунення недоліків апеляційної скарги щодо строку на апеляційне оскарження, а саме шляхом звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, вказавши інші причини пропуску строку, зазначивши підстави для його поновлення з наданням відповідних доказів на підтвердження вказаного.
Однак на виконання вимог вказаної ухвали особою, що не брала участі у справі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з аналогічних підстав.
Вказаною особою не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин, не наведено жодних істотних причин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, розглянувши клопотання особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, враховуючи висновки викладені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.
Колегія суддів звертає увагу, що особі, що не брала участі у справі ОСОБА_1 було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, вказавши інші поважні причини його пропуску, зазначивши підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року щодо строку на апеляційне оскарження в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу- рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Кучма
І.О. Лічевецький