Справа № 640/25278/21 Головуючий у І інстанції - Вовк П.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
20 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару № UA100310/2021/000017/2 від 03 березня 2021 року;
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що на виконання вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України та з метою підтвердження заявленої митної вартості ним були надані всі необхідні документи. Вважає, що підстав, які унеможливлювали визначення вартості товару за першим методом не існувало, а тому визначення митної вартості мало відбутись саме за ціною договору.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці 03 березня 2021 року № UA100310/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Київська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки в документах, які надані Позивачем до Київської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена та підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.07.2015 року між ТОВ «Світ інструменту» (Продавець) та ТОВ «Світ інструменту Україна» (Покупець) укладено контракт № MIR-MIU/150715, відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав на умовах базису поставки FCA Ворсино, FCA Біла Калитва, згідно Інкотермс-2010 Товар, згідно додаткових угод до кожної партії відвантаженого товару.
Найменування, кількість товару, коди класифікації УКТ ЗЕД, а також ціна за одиницю товару за артикулами зазначаються у додаткових умовах до кожної партії відвантаженого товару, які є невід'ємної частиною цього контракту.
01 березня 2021 року Позивачем для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA100310/2021/405274, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з митною декларацією Позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист та рахунок-фактуру (інвойс) № 2402 від 24 лютого 2021 року; автотранспортну накладну № 453904 від 25 лютого 2021 року; сертифікат з перевезення (походження) товару № 20С3100В1542/00246 від 11 червня 2020 року; декларацію про походження товару № 2402 від 24 лютого 2021 року; рахунок на транспортні витрати від 01 березня 2021 року; довідку про транспортні витрати від 01 березня 2021 року; прайс-лист виробника товару від 24 лютого 2021 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 12 від 27 січня 2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2402 від 24 лютого 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 07 листопада 2017 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18 січня 2016 року; договір про надання послуг митного брокера № 18/ТЛС від 17 березня 2015 року; договір (контракт) про перевезення № 2102 від 21 лютого 2021 року; некласифіковані документи № UA.016.D.0241-20 від 12 листопада 2020 року, № UA.TR.076.D.051307-20 від 13 травня 2020 року № UA.TR.076.D.111013-20 від 10 листопада 2020 року, № UA.TR.076.D.111015-20 від 10 листопада 2020 року; копію митної декларації країни відправлення № UA100310.2021/405274 від 01 березня 2021 року.
Наявність зазначених документів на момент оформлення митної вартості товару за митною декларацією № UA100430/2020/008844 від 14 серпня 2020 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100430/2020/00056 від 15 серпня 2020 року.
У зв'язку із встановленням, на думку митного органу, розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант, на думку митного органу, не надав всіх документів для підтвердження митної вартості, у звязку з чим запропонував Позивачу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару шляхом надсилання електронного повідомлення.
Листом від 03 березня 2021 року № 26 Позивач повідомив Відповідача про неможливість надання інших додаткових документів.
Відповідачем 03 березня 2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA100310/2021/000017/2, яким Відповідач скоригував митну вартість товарів 2/1, 5/1, 11/1, 12/1, 13/1, 14/1, 15/1, 17/1, 23/1, 24/1, 25/1, 31/1, 33/1, 37/1, 39/1, 40/1 із застосуванням шостого резервного методу.
Враховуючи неправомірним коригування Відповідачем митної вартості товару, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного Позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору Відповідачем не наведено та не надано, а інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В контексті викладеного, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини четвертою, частинами п'ятою та шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2021 року № UA100310/2021/000017/2 митна вартість товару була визначена за резервним методом.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності, у зв'язку з чим декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарі;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування;
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних)товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію);
- за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
- заявки на надання транспортно-експедиційних послуг;
- рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію країни та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Досліджуючи надані Позивачем до митного оформлення документи та наявність у митного органу підстав для проведення процедури консультації з ТОВ «Світ інструменту Україна» та визначення митної вартості імпортованого товару за резервним методом, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач надав Відповідачу для підтвердження заявленої митної вартості товару при здійсненні його митного оформлення:
- пакувальний лист та рахунок-фактуру (інвойс) № 2402 від 24 лютого 2021 року;
- автотранспортну накладну № 453904 від 25 лютого 2021 року;
- сертифікат з перевезення (походження) товару № 20С3100В1542/00246 від 11 червня 2020 року;
- декларацію про походження товару № 2402 від 24 лютого 2021 року;
- рахунок на транспортні витрати від 01 березня 2021 року;
- довідку про транспортні витрати від 01 березня 2021 року;
- прайс-лист виробника товару від 24 лютого 2021 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 12 від 27 січня 2020 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2402 від 24 лютого 2021 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 07 листопада 2017 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18 січня 2016 року;
- договір про надання послуг митного брокера № 18/ТЛС від 17 березня 2015 року;
- договір (контракт) про перевезення № 2102 від 21 лютого 2021 року;
- некласифіковані документи № UA.016.D.0241-20 від 12 листопада 2020 року, № UA.TR.076.D.051307-20 від 13 травня 2020 року № UA.TR.076.D.111013-20 від 10 листопада 2020 року, № UA.TR.076.D.111015-20 від 10 листопада 2020 року; копію митної декларації країни відправлення № UA100310.2021/405274 від 01 березня 2021 року.
Надалі, Відповідач запропонував Позивачу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару шляхом надсилання електронного повідомлення.
Листом від 03 березня 2021 року № 26 Позивач повідомив Відповідача про неможливість надання інших додаткових документів.
Згідно пункту 3.3 контракту від 15.07.2015 № MIR-MIU/150715 та інвойсу від 24.02.2021 № 2402, умовами поставки товару визначено FCA-Добрино (Російська Федерація).
Відповідно до положень Інкотермс 2010 FCA франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов'язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.
Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до пункті 2.2 договору про надання транспортно - експедиційних послуг від 21.02.2021 № 2102, умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій узгоджується сторонами в заявках. Заявка є невід'ємною частиною даного договору.
В рахунку-фактурі на транспортні послуги № б/н від 01.03.2021 зазначена заявка № 04 від 20.02.2021.
Проте, Позивачем до митного оформлення було подано заявку № 05 від 22.02.2021.
Також у рахунку-фактурі на транспортні послуги № б/н від 01.03.2021 зазначено що рахунок виписаний згідно угоди № 1902/20 від 19.02.2020.
Проте, Позивачем до митного оформлення було подано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.02.2021 № 2102.
Крім того, Позивачем до митного оформлення надано рахунок № б/н від 01.03.2021 на загальну суму вартості за транспортні послуги - 33 000 грн.
А в наданій Декларантом довідці про транспортні витрати від 01.03.2021 № б/н визначено транспортні витрати за маршрутом с. Добріно (РФ) - кордон України м.п. Бачівськ - 18 200 грн.
Таким чином, в наданих Позивачем документах неможливо встановити всі складові транспортно-експедиційних послуг, які впливають на рівень митної вартості товарів відповідно до умов поставки.
У зв'язку з суперечністю поданих Позивачем документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин, зокрема і щодо ненадання Позивачем додатково витребуваних документів, Відповідач мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 804/5959/16.
Таким чином, оскільки документами, наданими Позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності не підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Кучма
І.О. Лічевецький