Справа № 210/3336/16-ц
Провадження № 6/210/21/22
іменем України
"22" лютого 2022 р. суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення,-
15 лютого 2022 року боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви вказує, що вона є боржником у виконавчому провадженні №67773593. Вказане виконавче провадження було відкрито 06.12.2021року на підставі виконавчого листа № 210/3336/16-ц виданого 14.12.2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу, та в межах зазначеного виконавчого провадження здійснюється стягнення за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15.06.2020 року у цивільній справі №210/3336/16-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначеним рішенням позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість в сумі 11 790,22 долари США, що становить 297 815, 91 грн., з яких 10 218,95 долари США - залишок заборгованості за кредитом, 1571,27 долари США - заборгованість по відсоткам. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» судовий збір 4800 грн.
Постановами приватного виконавця Біловол В.О. від 06.12.2021р. у виконавчому провадженні №67773593 накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить особисто заявнику ОСОБА_1 .
Крім того зазначає, що приватним виконавцем можуть бути здійснені заходи щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру по АДРЕСА_1 , яка є її місцем проживання та місцем проживання її неповнолітніх дітей, оскільки сума яка підлягає стягненню перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.
Крім того, звернення стягнення на нерухоме майно, яке є єдиним місцем проживання, позбавить житла як її так і її дітей, що є виключною обставиною для звернення з цією заявою до суду. Окрім того зазначає, що у разі розстрочки виконання рішення суду, нею може бути вжито заходів винайдення додаткових коштів для виконання судового рішення у грошовій формі без звернення стягнення на нерухоме майно, яке є їх місцем проживання.
Сторони у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Частиною 2 ст.435 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Оскільки всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності учасників справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, заяву ОСОБА_1 дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вважає, що заявником не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.
Таким чином, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин та не надано доказів, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 247, 353, 435 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко