Справа № 210/746/22
Провадження № 2-о/210/19/22
іменем України
"18" лютого 2022 р. суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Довгинцівсько-Металургійний міжрайонний відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по сьогоднішній день,-
В провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Довгинцівсько-Металургійний міжрайонний відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по сьогоднішній день.
Перевіривши письмові матеріали суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Тому, згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Нормою ст. 95ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, заявник у своїй заяві вказує на певні свої життєві обставини як наприклад місце навчання, місце проживання після смерті його батьків, однак не додає до своєї заяви жодного документу, які могли б підтвердити ті чи інші зазначені обставини.
Тому, для того щоб суд міг встановити обставини, зазначені в заяві ОСОБА_1 , останньому необхідно надати суду певні документи. Такими документами могли бути, наприклад, довідка зі школи, ПТУ, довідка та/або акт, які підтверджували проживання заявника за певною адресою в певний період часу.
Таким чином, заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків. Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки подана заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, суд вважає, що заяву відповідно до вимог статті 185 ЦПК України необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення наведених недоліків.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху, і надає позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Довгинцівсько-Металургійний міжрайонний відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по сьогоднішній день - залишити без руху.
Надати заявнику 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислювати з дня вручення йому копії даної ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за адресою, вказаною ним в заяві - для виконання у встановлений судом строк.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається заявнику. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: Н. А. Літвіненко