про закриття провадження у справі
20 квітня 2022 року м. Рівне №460/5484/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержави в особі Рівненської обласної прокуратури
про стягнення матеріальної шкоди,
Позивач, звернулася до суду з позовом до Держави в особі Рівненської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої заробітної плати, а саме:посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями п.26 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 02.01.2019 в сумі 684660,83 грн.
Підстава позову: неотримання заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 01.07.2015 по 02.01.2019.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 258 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Ухвлою суду провадження по справі №460/6949/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду по справі №160/6949/20.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою суду поновлено провадження по справі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень 18.11.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову по справі №200/6104/21, якою ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження від 25 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі №200/6104/21 - залишено без змін.
У вказаній постанові Верховний Суд прийшов до висновку, що згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Суд зазначає, що позовну вимогу про стягнення шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (зокрема, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень).
Велика палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №803/3/18 дійшла висновку, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В іншому випадку спірні відносини з приводу стягнення шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою щодо вирішення публічно правового спору. У іншому випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, з огляду на положення статей 2, 4, 16 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №638/14694/18, від 26.06.2019 у справі №263/5125/18, прийнятих у подібних правовідносинах.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача, Держави в особі Рівненської обласної прокуратури матеріальну шкоду за період з 01.07.2015 по 02.01.2019 в сумі 684660,83 грн.
Інших вимог щодо вирішення публічно-правового спору, передбачених п.1- 4 ст. 5 КАС України, зокрема: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- позивачем не заявлено.
Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, відсутність вимоги вирішити публічно-правовий спір унеможливлює розгляд вимог про стягнення шкоди в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення шкоди не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Оцінивши вказані обставини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в даній адміністративній справі, та враховуючи позицію Верховного Суду станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно норм частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд роз'яснює особі, яка звернулася з позовною заявою, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 238, 239, 243, 248, 256, 295, 297 КАС, суд, -
Закрити провадження у справі № 460/5484/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Рівненської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу суду складено 20 квітня 2022 року
Суддя Д.Є. Махаринець