Номер провадження 22-ц/821/156/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/1002/21 Категорія: на ухвалу Єщенко О. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
21 квітня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Вініченка Б.Б., Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.
за участю секретаря Чуйко А.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними, -
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними.
Заявник у своїй заяві зазначив, що в провадженні Уманського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ДП «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними. 13.07.2021 він звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та ухвалою від 14.07.2021 йому було відмовлено. Постановою Черкаського апеляційного суду від 01.09.2021 ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області залишено без змін. При цьому Черкаський апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 , вказуючи на ризики не виконання чи утруднення виконання рішення суду, посилався на дії особи, при цьому не зазначив вказану особу переможцем торгів та не визначив її процесуального статусу, адже задоволення даного позову призведе до обмеження її прав та охоронюваних інтересів як особи, що не є учасником справи. Ним було подано до суду заяву про залучення до участі у справі співвідповідачів та ухвалою від 20.09.2021 залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_1 . Таким чином, ним усунуто недоліки позовної заяви, які були перешкодою для задоволення його заяви про забезпечення позову. Як зазначено в позовній заяві, електронні торги, які є предметом спору, проведено з грубими порушеннями приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. За результатами оскаржуваних торгів був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки між приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. та переможцем торгів ОСОБА_1 (які на сьогодні є співвідповідачами у даній справі) шляхом складання Акта про проведення електронних торгів від 01.03.2021 ВП № 63916932. У разі незаконної реєстрації права власності на 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за так званим переможцем торгів ОСОБА_1 , та в разі задоволення його позовних вимог у цьому спорі рішення суду виконати буде неможливо, адже в такому випадку скасування цих торгів уже не матиме жодного юридичного значення, оскільки земельна ділянка, що є предметом торгів, належатиме іншому власнику, який не являється боржником у виконавчому провадженні. При цьому такий спосіб захисту як віндикаційний позов він застосувати не зможе, адже не являється власником спірної земельної ділянки до цього моменту. Про існування даного документу (Акта про проведення електронних торгів від 01.03.2021 ВП № 63916932) йому стало відомо від його представника ОСОБА_3 09.09.2021. Зважаючи на те, що після скасування спірних торгів результати наступних торгів передбачити неможливо й невідомо, хто може стати їх переможцем, в нього виникла необхідність звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, адже він має чіткий намір викупити дану земельну ділянку і впевнений, що за умови проведення чесних, справедливих, без збоїв у системі торгів та без зацікавлених на те третіх осіб, він має великі шанси бути обраним переможцем та надалі зареєструвати право власності на дану земельну ділянку як особа, що набула таке право. При цьому існує велика ймовірність того, що дана частина земельної ділянки навмисно може бути відчужена «переможцем» торгів на користь третіх осіб. Викладені ним обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відмова в забезпеченні позову може призвести до незаконного оформлення 1/2 частини спірної земельної ділянки та до порушення його прав як учасника торгів, а також порушення прав власника цього майна, адже даний об'єкт міг би бути проданий за значно вищою ціною. Тобто, без належного забезпечення позову, при умові якщо суд скасує вищезгадані торги, майно буде неможливо повторно реалізувати на торгівельному майданчику ДП «СЕТАМ» через те, що воно буде належати вже іншому власнику.
27.09.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно щодо земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно щодо земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що незалежно від отримання ОСОБА_1 у нотаріуса свідоцтва про придбання з прилюдних торгів Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та наявності державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на цей об'єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 став носієм речового права власності на Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер: 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується складеним 01.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. актом про проведені електронні торги.
Отже, обраний ОСОБА_2 спосіб забезпечення позову фактично мав перешкодити ОСОБА_1 в оформленні права власності на Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер: 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , носієм якого він став з моменту виконання ним укладеного на електронних торгах договору купівлі-продажу цього об'єкта нерухомого майна. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції не взяв до уваги інтереси ОСОБА_1 , не перевірив чи спричинить задоволення заяви безпідставне обмеження його прав, дійшовши помилкового висновку про відповідність та співмірність виду забезпечення позову предмету спору.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що відмова в забезпеченні позову може призвести до незаконного оформлення Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та до порушення його прав як учасників торгів, а також порушення прав власника цього майна, адже даний об'єкт міг би бути проданий за значно вищою ціною.
Тобто, без належного забезпечення позову, при умові якщо суд скасує вищезгадані торги, майно буде неможливо повторно реалізувати на торгівельному майданчику ДП «СЕТАМ», через те, що воно буде належати вже іншому власнику.
Крім того, скасування ухвали надасть можливість ОСОБА_1 й надалі, зловживаючи своїм тимчасовим становищем власника оскаржуваної земельної ділянки, відчужити її на користь добросовісного набувача, що унеможливить виконання рішення суду в цій справі.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 мотивував її тим, що в провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа №705/1002/21 за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними. Вказував, що електронні торги, які є предметом спору, проведені з грубим порушеннями приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5. Зазначає, що зважаючи на те, що після скасування спірних торгів результати наступних торгів передбачити неможливо, й невідомо, хто може стати їх переможцем, в нього виникла необхідність звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, адже він має чіткий намір викупити дану земельну ділянку і впевнений, що за умови проведення чесних, справедливих без збоїв в системі торгів та без зацікавлених на те третіх осіб, він має великі шанси бути обраним переможцем та надалі зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, як особа, що набула таке право. При цьому існує велика ймовірність того, що дана частина земельної ділянки навмисно може бути відчужена переможцем торгів на користь третіх осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі N 914/1570/20 (провадження N 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу №525350 проведення електронних торгів від 10.02.2021 року, переможець торгів ОСОБА_1 , з одного боку і представник організатора ДП «СЕТАМ», з іншого боку, склали цей протокол про те, що виконавцем були надані послуги з організації та проведення торгів. Майно, яке було реалізоване за ціною 117 550 грн, складається із Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту про проведені електронні торги від 01.03.2021 року (ВП №63916932) складеному приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2318/3913/2012 від 14.03.2013 року, виданого Апеляційним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору від 25 лютого 2008 року в сумі 136 673, 15 грн та заборгованість по пені в сумі 73308,84 грн, а всього 209 982 грн та 3282 грн судових витрат встановлено наступне.
Боржником є ОСОБА_5 ; стягувачем - ТОВ «Вердикт Капітал».
Вказана Ѕ частини земельної ділянки належить ОСОБА_5 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2016 року ОСОБА_6 , державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори (номер запису про право власності: 16906903; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1055225971108). 10.02.2021 року державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділу V Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5, проведена реалізація арештованого майна (номер лота: 463511) через систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Покупцем є ОСОБА_1
03 листопада 2021 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області видано Свідоцтво, що підтверджує виникнення у ОСОБА_1 права власності на придбане майно.
Відповідно до п. 4, 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
Згідно з п. 1.1, 3.1 Глави 12 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5:
1.1. Придбання арештованого або заставленого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.
3.1. Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи вимоги Закону і роз'яснення постанови Пленуму, колегія суддів вважає, що є недопустимим застосування заходів забезпечення позову, які фактично мають на меті перешкоджати діяльності Державного підприємства "Сетам", яка проводить прилюдні торги, нотаріусів, які за наслідками проведення прилюдних торгів, на підставі Акту, Протоколу, зобов'язані переможцю торгів видати свідоцтво про право власності на майно, що придбано на прилюдних торгах.
Крім того, фактично заявник просить вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі. Верховним Судом у постанові від 3 квітня 2019 року у справі N 211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно з якої суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог".
Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню в порядку ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року- скасувати та постановити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2022 року.
Судді