21 квітня 2022 року
м. Рівне
Справа № 556/2247/21
Провадження № 22-ц/4815/454/22
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 листопада 2021 року про забезпечення позову (постановлену у складі судді Іванків О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спадковим майном,-
У провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спадковим майном.
Даним позовом ОСОБА_1 просить суд усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити займаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 чинити їй перешкоди в користуванні спадковим майном, а саме: житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до знищення або пошкодження цього спадкового майна до набрання чинності судового рішення за результатами розгляду її позовної заяви.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.
Заборонено ОСОБА_2 чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спадковим майном, а саме: житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до знищення або пошкодження спадкового майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - до завершення вирішення спору.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, дійшов до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі покликається на невідповідність вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали, що стосується розглянутої судом заяви позивача. Також зазначає, що вона постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а не в будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, вона не може чинити будь-кому перешкоди в користуванні цим будинком. Пояснює, що з дня смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , їх доньки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які прийняли спадщину після смерті свого батька, утримували та утримують спірний будинок до ухвалення рішення по справі за їх позовом про визнання заповіту недійсним, який складений останнім на користь позивача. При цьому, вони не вчиняють жодних противоправних дій відносно вказаного нерухомого майна.
З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Сторони в судове засідання не з"явилися. Вони належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має врахувати необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Інструмент забезпечення позову насамперед призначений бути заходом проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є реальна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо користування житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який позивач успадкувала за заповітом після смерті ОСОБА_3 .. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні та звільнити спірний житловий будинок.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про правомірність застосування до даного позову заходів його забезпечення шляхом заборони ОСОБА_2 чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спірним житловим будинком та заборони вчиняти відповідачу будь-які дії, які можуть призвести до його знищення або пошкодження.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи та по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду.
Покликання ОСОБА_2 на невідповідність вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки фактично судом розглянута заява позивача про забезпечення позову, про що у мотивувальній частині наведені відповідні обґрунтування та висновки, які узгоджуються з резолютивною частиною ухвали.
Доводи ОСОБА_2 про те, що вона не може чинити позивачу перешкоди у користуванні спірним будинком, адже проживає за іншою адресою, доцільності забезпечення позову не спростовують та стосуються вирішенню справи по суті.
Крім цього, апеляційним судом враховується, що заперечуючи стосовно забезпечення позову, ОСОБА_2 жодним чином не доводить наявність у неї будь-яких майнових прав на спірний будинок.
За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.