Житомирський апеляційний суд
Справа №288/544/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.191 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 квітня 2022 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12020060270000114 за апеляційною скаргою зі змінами прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Фастів, Київської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, яка має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
обвинуваченої за ч.1 ст.191 КК України, -
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичних обставин справи, правильність кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_8 просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити та вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень без позбавлення права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та без позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з розпоряджаннями товарно-матеріальними цінностями. В решті вирок залишити без змін. Вважає, що вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді штрафу, суд помилково не вирішив питання щодо додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Вважає, що враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченої, а також думку представника потерпілого, який не наполягав на суворості покарання, обвинуваченій ОСОБА_8 може бути призначено покарання у вигляді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Крім того, вважає, що з мотивувальної частини вироку підлягає виключенню словосполучення «досудовим розслідуванням встановлено», оскільки судом встановлювались обставини вчинення злочину.
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2021 року ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 7845,06 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом та зазначено у вироку, ОСОБА_8 відповідно до наказу (розпорядження) директора Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» від 17.01.2019 року № 169-к - було прийнято на посаду листоноші 2 класу ВПЗ пересувне ЦВПЗПВПЗ.
З 18.01.2019 року ОСОБА_8 приступила до своїх обов'язків, на зазначеній вище посаді, в якій вона перебувала до 10.04.2020 року.
Відповідно до договору від 18.01.2019 року «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» укладеного між Житомирською дирекцією АТ «Укрпошта» в особі директора та ОСОБА_8 , остання приймає на себе повну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй структурним підрозділом Дирекції грошових коштів та інших товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до пункту 2.1.2. посадової інструкції листоноші ПВПЗ-5 Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» встановлено, що листоноша виконує такі завдання та обов'язки: доставляти адресатам поштові відправлення, пенсію та грошові допомоги, грошові перекази, періодичні друкарські видання, рекламні та інформаційні матеріали, рахунки на оплату за різні послуги згідно з положенням про поштовий переказ, Інструкцією про виплати та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку та інших нормативних документів у встановлені нормативні строки.
Пунктом 1.4 Розділу 1 Інструкції «Про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку», затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України № 464/156 від 28.04.2009 року «Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 592/16608 від 02.07.2009 року (далі - Інструкція) - виплата та доставка пенсій, соціальних допомог виплатними об'єктами поштового зв'язку здійснюється за відомостями на виплату пенсій, соціальних допомог за формою В 1-М.
Згідно пункту 5.1 розділу 5 цієї Інструкції, у виплатних об'єктах поштового зв'язку відомості за формою В 1-М за датами виплат пенсій, соціальних допомог, додаткові відомості за формою В 1-М щоденно видаються під розписку працівникові зв'язку, який проводить виплату.
Згідно п 5.3 розділу 5 Інструкції, виплата пенсій, соціальних допомог проводиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості за формою В 1-М. За отримання грошей одержувач розписується у відомості за формою В 1-М і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплат.
Згідно пункту 5.7 розділу 5 цієї Інструкції після закінчення кожної доставки, працівник зв'язку, який здійснював виплату пенсій, соціальних допомог, зобов'язаний повернути контролюючій особі виплатного об'єкта поштового зв'язку виплатні відомості за формою В 1-М, а в разі невиплати пенсій, соціальних допомог - залишок готівки.
Так, листоноша ОСОБА_8 , перебуваючи 21.02.2020 року близько 11 год. 00 хв. на робочому місці в пункті обміну поштового зв'язку, розташованого за адресою: вул. Першотравнева, в с. Мохначка Попільнянського району Житомирської області, виконуючи свої прямі безпосередні посадові обов'язки, за книгою обліку поштових відправлень, поштових переказів, пенсій соціальної допомоги, що видаються листоношам для доставки адресатам (форма 55) - (надалі книга ф.55), отримала у доставці від начальника зазначеного відділення ОСОБА_9 відомості встановленої форми Т-1 за №№ 59, 62, 66, 69, 71; Т-19 за № 1; Т-18 за №№ 1, 3; Т-16 за № 2 на виплату пенсій, соціальних допомог, які містили зафіксовану на матеріальному носії інформацію - перелік паспортних даних осіб - адресатів, яким необхідно було здійснити вказану виплату та відповідні графи для підпису одержувачів про отримання коштів, один електронний переказ № 13 на суму 300 грн. 00 коп. та грошові кошти в сумі 54 009 грн. 79 коп. для здійснення виплат грошових коштів по вказаних відомостях та переказу. За отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_8 поставила свій підпис в книзі Ф. 55.
У подальшому, 21.02.2020 року у вечірній час у ОСОБА_8 , яка виконувала свої прямі обов'язки листоноші по доставці пенсій і соціальних виплат адресатам, виник умисел на привласнення ввірених їй грошових коштів. Реалізовуючи свій єдиний прямий злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, будучи матеріально-відповідальною особою, у порушення вимог договору про повну матеріальну відповідальність, з метою власного збагачення у період з 21.02.2020 року по 25.02.2020 року з ввірених їй грошових коштів в сумі 54 009 гривень 79 копійок не здійснила виплату грошових коштів в сумі 5 102 гривень 19 копійок, які були призначені на виплату пенсій, соціальних допомог мешканцям с. Мохначка, Попільнянського району Житомирської області, а саме:
- ОСОБА_10 на суму 1638,00 гривень;
- ОСОБА_11 на суму 1704,43 гривень;
- ОСОБА_12 на суму 1692,30 гривень;
- ОСОБА_13 на суму 33,73 гривень;
- ОСОБА_14 на суму 33,73 гривень.
Однак, 25.02.2020 року ОСОБА_8 , маючи можливість повернути відомості і грошові кошти начальнику ПВПЗ-5 ОСОБА_9 та здати звіт відповідно до книги форми 55, вона цього не виконала та умисно привласнила вищевказані грошові кошти, спричинивши Житомирській дирекції АТ «Укрпошта» матеріального збитку на загальну суму 5 102 гривень 19 копійок, якими розпорядилася на власний розсуд.
Обвинувачена ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про час та місце апеляційного розгляду, подала до апеляційного суду заяву, у якій просила проводити апеляційний розгляд без її участі у зв'язку із скрутним матеріальним становищем та наявністю на утриманні п'ятьох малолітніх дітей. Зазначила, що не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги зі змінами.
Представник потерпілої особи в судове засідання не з'явився, будучи повідомлений про час та місце апеляційного розгляду.
Враховуючи те, що явка обвинуваченої ОСОБА_8 та представника потерпілого не є обов'язковою, а також, думку прокурора, який не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду без участі вказаних осіб, колегія суддів вважає за можливе провадити апеляційний розгляд без участі обвинуваченої ОСОБА_8 та представника потерпілого.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги зі змінами, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга зі змінами підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У вироку суду зазначено, що на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом першої інстанції було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким із учасників процесу не оспорювалися. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції не було, їй роз'яснено, що у даному випадку, вона буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, висновок суду про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_8 у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та в апеляційній скарзі не оспорюється. Дії обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.1 ст. 191 КК України кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції призначив обвинуваченій ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 191 КК України в редакції, яка діяла на момент вчинення інкримінованого останній злочину.
З призначеним основним покаранням погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, санкцією ч.1 ст. 191 КК України передбачено і додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю як з можливістю його призначення так і без такого.
Проте, вказане залишилося поза увагою місцевого суду та при призначенні покарання не вирішено питання щодо додаткового покарання.
Наведене свідчить про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи тяжкість вчиненого злочину, пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченої, яка має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується за місцем проживання, останній можливо призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, та без позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями.
Також, колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи прокурора щодо виключення з мотивувальної частини вироку суду словосполучення «досудовим розслідуванням встановлено», оскільки саме судом при розгляді кримінального провадження встановлювались фактичні обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 даного злочину, тому необхідно виключити вказане словосполучення з мотивувальної частини вироку.
На підставі викладеного вирок суду щодо ОСОБА_8 підлягає зміні в частині призначеного покарання та у мотивувальній частині.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначення покарання та мотивувальній частині.
Вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.1 ст. 191 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, та без позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями.
Виключити з мотивувальної частини вироку словосполучення «досудовим розслідуванням встановлено».
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: