Провадження № 22-ц/803/2705/22 Справа № 182/8343/19 Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В. В. Доповідач - Макаров М. О.
15 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У грудні 2021 року позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Ухвала суду мотивована тим, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому понесені ним витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на нього.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2022 року скасоване рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року та ухвалене нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами.
Тобто, рішення, яке стало підставою для відмови у задоволенні заяви - скасоване.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати, як таку, що суперечить нормам процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року - скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко