Справа № 761/26749/20
Провадження № 2/761/2542/2022
18 січня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку,
28.08.2020 р. на адресу суду надійшла позовна заява Фонду соціального страхування України у місті Києві до Головного управління Держпраці у Київській області, згідно з якою позивач просить скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 26.12.2019 р., що стався 24.06.2019 р. о 09 год. 35 хв. з ОСОБА_1 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.06.2019 р. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, наслідком якого стала травма верхньої правої кисті. За результатами роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку був складений Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 26.12.2019 р. за формою Н-1/П, затверджений Головним управлінням Держпраці у Київській області. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві не погоджується з висновком комісії зазначеним у вказаному акті, а тому звернулось до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.09.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
12.04.2021 р. на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача виклав свої заперечення стосовно вимог позову та просив суд відмовити у його задоволенні.
Ухвалою від 24.06.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшло його клопотання про відкладення судового засідання, яке судом залишено без задоволено та враховуючи думку представника позивача та третьої особи, вирішено проводити судове засідання за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.
Вислухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та врахувавши покази свідків, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 24.06.2019 р. в приміщенні шиномонтажу СТ «Сервіс» за адресою: м.Київ, вул.Озерна, буд.5, який належить ФОП ОСОБА_2 , відбувся нещасний випадок за участю ОСОБА_1 .
Нещасний випадок відбувся за наступних обставин, 24.06.2019 р. ОСОБА_1 прийшов на роботу о 08:00 год. ранку та чекав касира ОСОБА_3 . Вона прийшла о 08:10 год. відкрила двері, та вони зайшли (до приміщення шино монтажу). ОСОБА_1 попив кави та пішов перевдягатися. В цей момент прийшли працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Разом знаходячись на шиномонтажі, вони сиділи та очікували клієнтів.
Згідно пояснень працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приблизно о 09:30 год. заїхав автомобіль «Renaut Kangoo». Клієнт звернувся з проблемою кривого правого переднього диска. ОСОБА_1 зняв колесо, зайшов всередину, розбортував колесо та пішов прокатувати в цех. Під час прокатування з ним в цеху були працівники, вони розмовляли, а ОСОБА_1 прокатував диск. В цей час вони не помітили, як в нього замотало рукавицю під ролик. ОСОБА_1 був в паніці, почав кричати, бо йому разом з рукавицею замотало пальці. Він вибіг з цеху та кричав. У цей момент ОСОБА_6 викликала швидку. До приїзду швидкої ОСОБА_7 пережав потерпілому руку джгутом та перемотав бинтом. За 15 хв. приїхала швидка. ОСОБА_1 зробили укол, опитали та доставили в міську клінічну лікарню № 3.
08.07.2019 р. ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Головного управління Держпраці в Київській області.
На виконання припису Головного управління Держпраці у Київській області від 19.07.2019 р. № 5.6/15-2019 була створена комісія підприємства щодо розслідування нещасного випадку, який відбувся 24.06.2019 р. о 09:35 год. з ОСОБА_1 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
15.08.2019 р. комісією підприємства складено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП, яким комісія визнала вищевказаний нещасний випадок не пов'язаним з виробництвом.
26.12.2019 р. комісія Головного управління Держпраці у Київській області зі спеціального розслідування, за результатами розслідування, склала та затвердила Акт формою Н-1, в якому комісія дійшла висновку про те, що даний нещасний випадок підпадає під дію п.п.25 п.52 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 р. за № 337.
З висновком комісії не погодився член комісії, страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального України у м.Києві - ОСОБА_9 , що виклала в окремій думці до Акту Н-1 від 26.12.2019 р., в якій зазначила, що трудові відносини ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 не були оформлені належним чином та не можуть бути підставою для визначення трудового договору укладеним, та відповідно і нещасний випадок, що стався з таким працівником, не може бути пов'язаний з виробництвом та визначений страховим.
Позивачем проводилися спроби досудового врегулювання спору шляхом надсилання звернення про проведення повторного розслідування № 412-5 від 16.01.2020 р. до відповідача, у відповідь на яке було отримано відмову № 8/3/19/20/1052 від 23.01.2020 р.
Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, посилався на те, що ОСОБА_1 не перебував у статусі працівника підприємства, не виконував трудові (посадові) обов'язки та, відповідно, не підпадає під жодну з обставин, зазначених у підпунктах 1-25 п.52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337. Внаслідок зазначених обставин, у зв'язку з відсутністю підтвердження факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, позивач вважає, що випадок не може бути визнаним, як такий, що пов'язаний з виробництвом та має оформлюватися актом за формою Н-1/НП, а тому акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 26.12.2019 р. необхідно скасувати.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» та пункту 9 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 р. за № 337 (далі - Порядку), розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. (п.9 Порядку)
Згідно пункту 11 Порядку нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов'язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб'єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання.
За результатами спеціального розслідування складається акт за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування (п.33 Порядку).
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. (п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»)
Відповідно до абз.1,2 п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно з п.п.1, 2 «Переліку обставин за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння)/аварії) на виробництві» додаток 10 до Порядку, виконання трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні (за режимом роботи підприємства (установи, організації), на яке він був відряджений), крім випадків вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), в тому числі у робочий та надурочний час.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що основною ознакою для визнання нещасного випадку таким, що відбувся на виробництві та складання Акта комісії за формою Н-1 є наявність трудових відносин між особою та підприємством, на якому такий випадок настав.
З Акту комісії підприємства розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 15.08.2019 р. та Акту комісія Головного управління Держпраці у Київській області за формою Н-1 від 26.12.2019 р. встановлено, що ОСОБА_1 не надавав ФОП ОСОБА_2 передбачених при укладенні трудового договору документів (заяви про прийняття на роботу, копії паспорту) та самостійно без допуску і укладення трудового договору чи наказу, приступив до виконання функцій по ремонту диску автомобільного колеса.
Крім того, в актах зазначено, що станом на 24.06.2019 р. з громадянином ОСОБА_1 не було проведено вступного та первинного інструктажу на робочому місці, що підтверджується відсутністю записів у журналі вступного інструктажу та в журналі проведення інструктажів на робочому місці.
Актом інспекційного відвідування № КВ1595/1063/АВ від 30.09.2019 р., Головним управлінням Держпраці у Київській області встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснив порушення вимог ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП, допустивши працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Частинами 2-4 ст. 24 КЗпП передбачено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 р. «Про порядок повідомлення Державної фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не було подано трудової книги ФОП ОСОБА_2 , а останнім не вносились записи до неї, разом з тим ОСОБА_2 не видавався наказ чи розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на роботу та не проводився вступний та первинний інструктаж на робочому місці для початку роботи останнього на шиномонтажу СТ «Сервіс». Крім того, ОСОБА_2 не повідомляв територіальний орган Державної фіскальної служби про виникнення трудових відносин з ОСОБА_1 , доказів протилежного стороною відповідача надано не було.
Отже, враховуючи вимоги трудового законодавства, суд приходить до висновку, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 трудові відносини не виникали, оскільки відсутні всі основні їх риси.
Таким чином, враховуючи, що на час настання нещасного випадку між ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_2 не існувало трудових відносин, суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії застрахованих осіб, а подія, яка відбулась 24.06.2019 р. не є страховим випадком. А отже комісією складено оспорюваний Акт за формою Н-1/П та визначено в ньому випадок, який відбувся 24.06.2019 р. з ОСОБА_1 , такий, що пов'язаний з виробництвом, в порушення вимог Порядку, трудового та страхового законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Акт за формою Н-1/П від 26.12.2019 р., що стався 24.06.2019 р. о 09 год. 35 хв. з ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 складений з порушенням вимог чинного законодавства, є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354 ЦПК України,
Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку - задовольнити.
Скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 26 грудня 2019 року, що стався 24 червня 2019 року о 09 год. 35 хв. з ОСОБА_1 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: