Номер провадження 2/754/3457/22
Справа №760/16203/21
Іменем України
21 квітня 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 760/16203/21
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» - позивач
ОСОБА_1 - відповідач
Вимоги позивача: стягнення коштів
Позивач звернувшись до суду з позовом і посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних кредитних зобов'язань за договором про надання банківських послуг № б/н від 31.07.2018, просить стягнути з відповідача заборгованість за цим договором в сумі: 64631,22 грн., яка визначена станом на 31.05.2021 та складається з: 53206,58 грн. - заборгованості за кредитом, 0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредиту, 53206,58 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками, 11424,64 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 (у позові не вказано нормативний акт), 0,00 грн. - нарахованої пені, 0,00 грн. - нарахованої комісії.
Підсудність справи визначена ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2021.
Позивач у судове засідання не з'явився, зазначивши в позові прохання про розгляд справи за відсутності свого представника і в якому позивач не заперечував проти заочного розгляду справи. Також до позову додано клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, поштою та СМС повідомленням за повідомленим відповідачем номером свого телефону, яке відповідачу доставлено 30.03.2022 в 15:27:00, що підтверджується довідкою про доставку СМС..
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Інформація про розгляд справи розміщується на сайті суду і є загально доступною, однак, відповідач не цікавиться провадженням у справі.
Про отримання ним кредиту відповідачу достовірно відомо.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
На підставі підписаної між сторонами анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 31.07.2018 позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок для здійснення платежів у кредит, який останній мав погашати.
Відповідно до позову наданий відповідачу кредитний ліміт становить: 200000 грн..
Як вказує позивач, відповідач не виконав належним чином взяті на себе перед банком зобов'язання, щодо погашення кредиту.
Станом на 31.05.2021, визначена позивачем сума заборгованості у відповідача за вказаним договором становить: 64631,22 грн..
Саме станом на 31.05.2021, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Згідно ст. ст. 514, 625, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В укладеній між позивачем і відповідачем анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, процентна ставка не зазначена та в ній відсутні умови договору про встановлення відсотків, пені, комісії і штрафу.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09.04.1985 N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні між сторонами договору позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Тому, позовні вимоги про стягнення відсотків, пені, комісії є безпідставними.
Також суду не надано судом не здобуто доказів, що заборгованість за тілом кредиту і заборгованість за простроченим тілом кредиту, це різні платежі та які б давали правові підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення разом: 53206,58 грн. - заборгованості за кредитом, 53206,58 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, що в сукупності перевищує ціну позову.
Однак, що ж стосується тіло кредиту в сумі: 200000 грн., то ці кошти відповідач отримував та використовував, а тому, зобов'язаний повернути.
Такого правового висновку дотримується і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019, постановленій у справі № 342/180/17.
Безспірних доказів про повне повернення кредиту суду не надано.
У позові позивач просить про стягнення: 53206,58 грн. - заборгованості за кредитом.
За таких обставин, позов задовольняється частково.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса вказана в позові: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ: 14360570) за договором про надання банківських послуг № б/н від 31.07.2018: 53206,58 грн. - заборгованості за кредитом та 2270 грн. - судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.