Номер провадження 2/754/3417/22
Справа №754/2621/22
Іменем України
21 квітня 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М, справа № 754/2621/22
Акціонерне товариство «Альфа-Банк» - позивач
ОСОБА_1 - відповідач
Вимоги позивача: стягнення грошових коштів
Ременюк Т.О. і Луньова А.Г. - адвокати позивача
Позивач звернувшись до суду з позовом і посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних кредитних зобов'язань за договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SM-00028213 від 14.02.2019, просить стягнути з відповідача, визначену станом 07.02.2022 кредитну заборгованість у сумі: 111071,54 грн., яка складається з кредиту в сумі: 51188,83 грн., процентів у сумі: 0,73 грн., комісії в сумі: 53279,63 грн., неустойки в сумі: 6602,35 грн..
Позивач у судове засідання не з'явився надіславши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, поштою, електронною поштою і СМС повідомленням, які відповідачу доставлені.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи суд у судовому засіданні встановив наступне.
Між ТОВ «Сімпл мані» і відповідачем укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SM-00028213 від 14.02.2019 та за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі: 60000 грн. на 36 місяців з датою повернення 14.02.2022, який відповідач мав погашати разом з процентами щомісячними платежами.
Між ТОВ «Сімпл мані» і позивачем укладено договір факторингу від 30.09.2019 та за яким до позивача перейшло право вимоги за договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SM-00028213 від 14.02.2019.
Як вказує позивач відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо погашення кредиту та процентів за користування ним щомісячними платежами.
Відповідно до договору кредитор має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і процентів щомісячними платежами, достроково стягнути кредитну заборгованість.
Визначена позивачем, станом на 07.02.2022 і перевірена судом сума заборгованості по кредиту, процентам, комісії і неустойці, становить: 111071,54 грн..
Саме станом на 07.02.2022, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Згідно ст. ст. 514, 625, 1050, 1054 ЦК України, 1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
Разом з тим, ні в договорі про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SM-00028213 від 14.02.2019, ні в самому позові не вказується за які конкретно послуги відповідачу нараховувалась комісія.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16, «Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.».
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими лише в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентами і неустойкою.
111071,54 грн. - 53279,63 грн. = 57791,91 грн. - заборгованості за кредитом, процентами і неустойці.
За таких обставин, позов задовольняється частково.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: м. Київ, пр. Степана Бандери, 9, корп. 4 б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, ЄДРПОУ: 23494714): 57791,91 грн. - заборгованості за кредитом, процентами і неустойці та 2481 грн. - судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.