ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 761/11914/20
провадження № 2/753/334/21
"08" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання договору нікчемним,
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі по тексту - ТОВ «Лінеура Україна», відповідач) про визнання нікчемним договору № 291421 від 28.11.2019.
Позов обґрунтований такими обставинами. 28.11.2019, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем, позивач, шляхом оформлення заявки на сайті відповідача, уклав кредитний договір № 291421 на суму 1 500 грн зі сплатою, на його думку, незначних відсотків. З умовами договору він не ознайомлювався, оскільки не розумівся на наданні кредитних послуг. З 19.10.2019 позивач працював та мав можливість погашати кредит. Однак, 03.01.2020 він був звільнений і через відсотки за користування коштами, які виявилися великими, не зміг повертати борг, внаслідок чого утворилась заборгованість. Наразі його матеріальне становище не дозволяє йому сплачувати занадто високі та економічно необґрунтовані відсотки за користування грошовими коштами. Від представника відповідача йому, його друзям та близьким почали надходити дзвінки з погрозами та вимогами повернути борг та листи різного характеру, внаслідок чого він змушений був звернутися до поліції за захистом. 06.02.2020 позивач направив відповідачеві письмову претензію про проведення перерахунку заборгованості та встановлення її розміру на рівні 1500 грн із припиненням нарахування відсотків та передачею його персональних даних третім особам, однак відповіді не отримав. Позивач вважає, що оскільки він зробив лише заявку на сайті відповідача і не мав можливості ознайомитися з умовами кредитного договору та погодити тарифи за користування коштами, відповідачем були порушені його права, як споживача, на інформацію та не був дотриманий порядок укладення електронного договору, що у своїй сукупності свідчить про його нікчемність.
Відповідач позов не визнав. У відзиві вказував, що надає послуги з онлайн кредитування і вся інформація про перелік, умови та порядок надання фінансових послуг, примірники кредитних договорів, які укладає товариство, розміщені на офіційному сайті. Перед укладенням договору позивачеві була доступна уся необхідна інформація та кредитний калькулятор для розрахунку сукупної вартості кредиту, самостійної оцінки своїх потреб в отриманні та фінансової спроможності його погашення. Перед укладенням договору позивач підтвердив своє ознайомлення з інформацією про розмір процентної ставки, порядком та умовами нарахування і сплати відсотків, розміром штрафних санкцій шляхом проставлення відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіші. Після цього кредитний договір було укладено з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, розміщеної на офіційному сайті товариства, з використанням аналогу підпису уповноваженої особи та відтиску печатки товариства та одноразового ідентифікатора позивача, який був отриманий ним на його фінансовий телефон.
ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.
?Ухвалою суду від 25.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання (а. с. 142).
?26.01.2921 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 147-175).
?Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а. с. 180).
?31.05.2021 розгляд справи перенесено у зв'язку із перебуванням судді на навчанні (а. с. 184).
?08.09.2021 представник відповідача, адвокат Герасимчук І. А., подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував (а. с. 188).
?08.09.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення (а. с. 191).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» має статус фінансової компанії із 100 % іноземним капіталом та внесене до державного реєстру фінансових компаній. Товариство здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 529 від 04.04.2019, та надає послуги з онлайн кредитування під торговою маркою «credit7». Детальна інформація про Товариство розміщена на його офіційній сторінці у мережі Інтернет за посиланням: credit7.ua. (а. с. 153, 156-159, 171-172).
27.11.2019 позивач заповнив анкету клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення ІТС ТОВ «Лінеура Україна», де вказав номер телефону НОМЕР_1 як фінансовий (а. с. 161).
Наступного дня, 28.11.2019, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 291421 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого товариство зобов'язувалося надати відповідачеві кредит у сумі 1500 грн строком на 30 днів за акційною ставкою 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 річних) у межах 30-денного строку. Стандартна процента ставка складає 1,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних). У випадку прострочення чи неможливості виконання клієнтом зобов'язань за цим договором застосовується стандартна процентна ставка. Позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом (а. с. 79-84).
Додатком до договору передбачений графік повернення платежів (а. с. 85).
Порядок укладення договорів передбачений розділом 5 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (в редакції, затвердженій 21.10.2019, далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 5.2.-5.8., 5.14, 5.16, 5.20-5.26 Правил при самостійному оформленні кредиту онлайн клієнт обирає бажані умови кредитування, у тому числі суму та строк кредиту, і розпочинає реєстрацію на веб-сайті. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом натискання відповідного поля (кнопки) клієнт підтверджує надання згоди на обробку персональних даних та ознайомлення з цими Правилами, вказує особисті засоби зв'язку та натискає кнопку «ПРОДОЛЖИТЬ/ДАЛІ». Після проходження першого етапу реєстрації товариство направляє клієнту вказаними засобами зв'язку код (одноразовий ідентифікатор), який клієнт вводить на сайті товариства. За результатами такого вводу формується електронне повідомлення товариству. У разі правильного вказаного коду товариство створює обліковий запис клієнта в інформаційній системі та клієнт здійснює перший ідентифікований вхід до особистого кабінету, де продовжує реєстрацію. Клієнт підтверджує, що одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом та використовується ним як аналог власноручного підпису. Після входу в особистий кабінет клієнт продовжує реєстрацію на веб-сайті, заповнюючи необхідні поля електронної анкети та додаючи необхідні файли. У процесі реєстрації на веб-сайті клієнт реєструє банківські рахунки для перерахування коштів та погашення кредитів, у тому числі, шляхом реєстрації банківських платіжних карток. Після завершення реєстрації, перед поданням заявки, клієнт ще раз підтверджує бажані умови отримання кредиту, у тому числі суму та строк, та надсилає заявку на розгляд. Товариство повідомляє клієнта про прийняття заявки на отримання кредиту шляхом відповідного інформаційного повідомлення в особистому кабінеті на веб-сайті. Після аналізу наявної інформації товариство приймає рішення про укладення договору, про яке повідомляє клієнта шляхом відправки відповідного інформаційного повідомлення. У разі прийняття позитивного рішення товариство робить клієнту в його особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі індивідуальної частини договору позики, яка містить усі істотні умови. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту) клієнт натискає кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» в особистому кабінеті, після чого товариство надсилає клієнту засобами зв'язку одноразовий ідентифікатор у виді коду. У момент введення коду на сайті товариства клієнт направляє товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором. Договір вважається укладеним з моменту одержання товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Датою укладення договору є дата одержання товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення фіксується у договорі позики в розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН). Товариство протягом 15 хвилин після одержання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) відправляє клієнту його примірник договору у формі електронного документу до особистого кабінету клієнта, що є підтвердженням укладання електронного договору позики. Товариство зобов'язане перерахувати кошти на банківський рахунок, зареєстрований клієнтом, не пізніше 3 (трьох) календарних днів від дня укладення договору. Товариство повідомляє клієнта про факт перерахування коштів шляхом відправки інформаційного повідомлення засобами зв'язку.
Товариство виконало зобов'язання за договором шляхом перерахування 28.11.2019 коштів у сумі 1500 грн на банківський рахунок позивача за реквізитами його банківської картки через платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає товариству послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків на підставі угоди на переказ коштів № ВП-230119-2 від 23.012019 (а. с. 168).
Позивачем не заперечується факт отримання від відповідача кредитних коштів у сумі 1500 грн.
Рекомендованим листом від 06.02.2020 позивач направив відповідачеві претензію з вимогою провести перерахунок заборгованості за кредитом та встановити суму для повернення в розмірі 1500 грн, припинити нарахування відсотків, передачу його персональних даних, даних його сім'ї третім особам, вимагати сплату боргу у більшому розмірі, ні сума кредиту та погодити дату та час для оформлення кредиту (а. с. 2-36).
У відповідь на претензію ТОВ «Лінеура Україна» повідомило ОСОБА_1 , що станом на 02.03.2020 за ним рахується заборгованість по кредитному договору в сумі 5 280 грн, яку запропонувало погасити та надало відповідний рахунок для сплати (а. с. 163-164).
Право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 291421 від 28.11.2019 було відступлене ТОВ «Лінеура Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором факторингу № ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 (а. с. 165-167).
ІV зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1-3 статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень статей 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.
Судом установлено, що кредитний договір було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, що міститься на його сайті. ОСОБА_1 пройшов процедуру укладення договору, передбачену Правилами, в повному обсязі, а саме:
-27.11.2019 о 22:12 - розпочав реєстрацію на сайті, надав згоду на обробку персональних даних;
-27.11.2019 о 22:12 - ввів смс-код надісланий товариством на його телефон для підтвердження згоди «8896»;
-27.11.2019 о 22:20 - заповнив заявку на сайті та пройшов повну реєстрацію;
-27.11.2019 о 22:20 - відправив заявку на отримання кредиту;
-28.11.2019 о 12:33 - товариство успішно виконало запит в систему Bank ID за номером картки, на яку видається кредит;
-28.11.2019 о 12:37 - товариство прийняло рішення про видачу кредиту та виставило ОСОБА_1 оферту;
-28.11.2019 о 12:37 - товариство надіслало ОСОБА_1 смс-повідомлення з кодом для підтвердження прийняття оферти «Підпишіть договір кодом: М543 Схвалено 1500 грн на 30 днів credit7.ua»;
-28.11.2019 о 12:38 - ОСОБА_1 ввів смс- повідомлення та акцептував (прийняв) оферту товариства;
-28.11.2019 о 12:43 - товариство відправило ОСОБА_1 кошти та його примірник договору. Направлено смс-повідомлення «Ми відправили вам 1500 грн за договором 291421, дата погашення 28.12.2019, деталі в особистому кабінеті на https:// credit7.ua/login» (а. с. 160).
Дослідженими судом письмовими доказами, зокрема: кредитним договором № 291421 від 28.11.2019, графіком платежів, анкетою клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення, підтвердженням процедури укладення електронного договору доведено, що 28.11.2019 між сторонами було укладено електронний договір № 291421 про надання коштів у позику, відповідно до якого товариство зобов'язалось надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1500 грн. строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Договір та графік платежів до договору підписано з боку ТОВ «Лінеура Україна» з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки товариства, а з боку позивача - одноразовим ідентифікатором, що отриманий ним на його фінансовий телефонний номер, зазначений в анкеті клієнта. Вказане відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Правилам надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», що спростовує твердження позивача про укладення договору без застосування електронного підпису.
Проходження позивачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна» та отримання кредитних коштів підтверджує його ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, змістом договору від 05.10.2020, графіком повернення коштів та іншою необхідною йому інформацією, що спростовую твердження позивача про необізнаність з умовами договору.
Відповідно до частини 1, 2 статті 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Нікчемними за законом вважаються правочини, що вчинені:
- без додержання обов'язкової письмової форми (для яких встановлена законом виключно письмова форма) (стаття 208 ЦК України);
- без додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення (стаття 220 ЦК України);
- малолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності (стаття 221 ЦК України);
- особою, цивільна дієздатність якої обмежена за межами її цивільної дієздатності (стаття 223 ЦК України);
- без дозволу органів опіки та піклування (стаття 224 ЦК України);
- якщо своєю суттю порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України);
- правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (стаття 614 ЦК України).
Укладення кредитного договору у законний спосіб відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» не є тими передбаченими випадками, визначеними законом, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.
Крім того, позивачем обраний спосіб захисту, не передбачений нормами цивільного кодексу. Так, відповідно до частини 1,2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Спосіб захисту у виді визнання договору нікчемним не передбачений чинним ЦК.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, аналізуючи правовідносини, що склались між сторонами, та правові норми, що їх регулюють, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що без входу позивача на веб-сайт відповідача, здійснення ним всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, ознайомлення із правилами та умовами кредитного договору, кредитний договір між ним та відповідачем не був би укладений, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору нікчемним, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, з огляду на результат розгляду справи сплачений при подачі цього позову судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання договору нікчемним.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: