ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7728/19
провадження № 2/753/688/21
"08" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Кримчук Я. Р., Кирик К. С. за участі: представника позивача Павленка С. В., відповідача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
У квітні 2019 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі по тексту - АТ «Кредобанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позичальниця, відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 159 915,32 грн та судового збору.
Позов обґрунтований такими обставинами. На підставі кредитного договору № 1512.09.00.2104 від 13.09.2013 банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 206 699,73 грн зі строком повернення до 01 вересня 2020 року зі сплатою щомісячних платежів. Повернення коштів забезпечено заставою автомобіля. Позичальниця свої зобов'язання щодо повернення коштів належно не виконувала. Приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на заставний автомобіль, який у подальшому за рішенням суду було визнано таким, що не підлягає виконанню. Станом на березень 2019 року заборгованість за кредитним договором становить 159 915,32 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 100 117,50 грн, заборгованості за відсотками - 35 405,50 грн, заборгованості за пенею - 20 373,95 грн, заборгованості з оплати судових витрат - 2 018,37 грн та заборгованості понесених витрат банком за вчинення виконавчого напису - 2 000 грн, яку банк просив стягнути з позичальниці.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 позовні вимоги визнавала в сумі 94 780,93 грн. Не погоджувалась із розміром заборгованості, оскільки банк приховав оплату нею коштів у сумі 62 430 грн за період 2017 року - червня 2018 року та черговістю зарахування сплачених коштів. Заперечувала проти нарахування банком відсотків та штрафних санкцій після 29.06.2016, оскільки банк змінив строк виконання зобов'язання, направивши їй вимогу про повернення кредиту та відсотків за його користування. Також не погоджувалася із стягненням витрат за вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставний автомобіль, оскільки за рішенням суду цей напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню.
У відповідь на відзив банк вказував, що в розрахунку заборгованості відображені усі платежі здійснені ОСОБА_1 , а пеня була нарахована відповідно до умов кредитного договору. Наполягав на стягнення відсотків та пені за несвоєчасну сплату кредиту, не зважаючи на скасування виконавчого напису. Наполягав на стягненні з відповідачки витрат за вчинення виконавчого напису, оскільки ці витрати були наслідком порушенням нею умов кредитного договору.
ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою від 27.05.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання (а. с. 56, 57).
Ухвалою від 27.05.2019 суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову (а. с. 58, 59).
Ухвалою від 05.07.2019 суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову (а. с. 69, 70).
22.11.2019 від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 79-95).
У судовому засіданні від 21.11.2019 підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті (а. с. 96-97).
05.12.2019 від банку до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а. с. 104-107).
07.06.2021 від ОСОБА_1 до суду надійшли докази по справі (а. с. 136-152).
18.08.2021 та 20.08.2021 від банку до суду надійшли пояснення по справі (а. с. 155-166).
У судовому засіданні від 08.09.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення (а. с. 168).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
13.09.2013 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1512.09.00.2104, відповідно до пункту 2.1. якого ОСОБА_1 отримала від банку кошти в сумі 206 699,73 грн на строк до 01.09.2020 для оплати автомобіля марки НОNDA, модель CIVIC, дата випуску 2013, № кузова НОМЕР_1 (а. с. 24, 25). Отримання позичальницею коштів підтверджується копіями меморіальних ордерів (а. с. 8-10).
Згідно з пунктом 3.2 кредитного договору кошти надавались під 13,99 % річних. Пунктом 4.2.1. кредитного договору передбачено, що повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами по 3 923,00 грн протягом усього строку кредитування не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Погашення заборгованості визначається графіком, який є додатком № 1 до кредитного договору (а. с. 26).
Черговість погашення заборгованості за кредитним договором передбачена пунктом 4.8. та здійснюється наступним чином: прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом, термін сплати по яких наступив у момент надходження коштів; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати по яких на момент надходження коштів не наступив; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; пеня, штрафи та інші види неустойки; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.
Згідно з пунктом 4.10 кредитного договору банк у випадках, передбачених пунктом 2.9, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальниця, крім відшкодування збитків, зобов'язана сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2. договору, але не менше десяти гривень за кожен день прострочення.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором автомобіль марки НОNDA, модель CIVIC, дата випуску 2013, № кузова НОМЕР_1 переданий ПАТ «Кредобанк» в заставу за договором застави від 16.09.2013 (а. с. 64, 65). Відповідно до пункту 2.1.2. на предмет застави може бути звернуто стягнення. Пунктом 5.2. передбачено, що таке право виникає, серед іншого, у разі дострокового виконання зобов'язання, якщо така вимога не буде задоволена протягом 10 днів. Згідно з пунктом 5.3. звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Сторони визнають, що 29.06.2016 банк направив позичальниці повідомлення про порушення умов кредитного договору з вимогою повернути кредитні кошти та нараховані відсотки в повному обсязі.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2017 по справі 753/23033/16-ц задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк», Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Топоровська Н. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Топоровською Н. В. 29.09.2016, зареєстрований в реєстрі № 1200, відповідно до якого звернуто стягнення на автомобіль НОNDA, модель CIVIC, д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , білого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_1 , на загальну суму боргу 155 207,50 таким, що не підлягає виконанню (а. с. 37-41).
В рішенні суду встановлено, що направляючи вимогу про дострокове погашення заборгованості банк повідомив відповідачку, що станом 21.06.2016 за нею рахується заборгованість на загальну суму 169 096,93 грн, з яких 157 849,92 грн - неповернута сума кредиту, 10 022,06 грн - прострочені відсотки, 1 224,95 - пеня по простроченій заборгованості (а. с. 39). Відомості про скасування цього рішення сторонами суду не надано.
На підтвердження розміру заявлених вимог банк надав розрахунок, відповідно до якого станом на 14.03.2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором, яка становить 159 915,32 грн та складається із заборгованості за кредитом - 100 117,50 грн, заборгованості за відсотками - 35 405,50 грн, заборгованості за пенею - 20 373,95 грн, заборгованості з оплати судових витрат - 2 018,37 грн та заборгованості понесених витрат банком за вчинення виконавчого напису - 2 000 грн (а. с. 5-7).
Відповідно до альтернативного розрахунку заборгованості, наданим відповідачкою ОСОБА_1 , борг за кредитним договором складає 94 780,93 грн (а. с. 139).
IV. Зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.
Відповідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).
За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 цього Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Нормою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що п. 4.10 кредитного договору передбачене право банку змінити термін повернення кредиту у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором, а відповідно до пункту 5.3. договору застави - право банку звернути стягнення на заставний автомобіль у разі невиконання вимоги про дострокове стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Вказані умови договору застави кореспондують статті 19 Закону України «Про заставу», відповідно до якої за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (частина 7 статті 20 Закону України «Про заставу»).
Отже сторони за договором застави погодили можливість звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів даної норми нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Аналіз вищенаведених правових норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, на час звернення з такою вимогою вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі, а право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Наведена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12-ц, від 04.07.2018 по справі № 310/11534/13-ц, від 12.09.2018 по справі № 186/1974/14-ц, від 12.09.2018 по справі № 473/825/16-ц, від 19.09.2018 по справі № 643/16336/16-ц, від 31.10.2018 по справі № 202/4494/16-ц.
Судом установлено, що банк скористався своїм правом на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України щодо дострокового повернення позики, звернувшись до позичальниці із вимогою від 29.06.2016 про повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків у повному обсязі, що визнається сторонами та підтверджено заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2017 по справі 753/23033/16-ц. Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання, не спростовує того факту, що банк змінив строк виконання зобов'язання.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Тому, суд відхиляє аргументи позивача про те, що банк має право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом після 29.06.2016 - дати направлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, оскільки строк виконання зобов'язання було змінено. За межами цього строку його права та інтереси забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2017 по справі 753/23033/16-ц підтверджено, що направляючи позивачці вимогу про дострокове погашення боргу, банк вимагав повернути борг, який станом на 21.06.2016 становив 169 096,93 грн (а. с. 39). Ці обставини в силу частини 5 статті 82 ЦПК України мають преюдиційне значення та доказуванню не підлягають.
За період з липня 2017 року позивачкою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором були сплачені кошти на загальну суму 98 722,94 грн (5 730,93 +1 474,21 + 3 132,10 + 6 382,94 + 2753,16 + 2 078,20 + 2 112,18 + 2 978,70 + 4 000 + 4 340 + 4 000 + 4 000 + 4 000 + 3 000 + 2 634 + 2 620,17 + 2 495,83, що було зараховано банком на погашення тіла кредиту + 12 519,07 грн + 2 525,79 + 4 867,90 + 15 000 + 4 000, що було зараховано банком на погашення відсотків, та + 2 077,76 грн, що були зараховані банком на погашення комісії), що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим банком.
Звідси, сума боргу становить 70 373,99 грн (169 096,93 - 98 722,94).
Однак, відповідач визнала позовні вимоги в сумі 94 780,93 грн, надавши суду альтернативний розрахуном заборгованості, який виконаний дипломованим спеціалістом у галузі економіки ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 1 статті 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
Повноваження ОСОБА_3 , як спеціаліста в галузі економіки, підтверджені належними доказами - копією диплома спеціаліста в галузі економіки та записами в трудовій книжці, відповідно до якої ОСОБА_3 з квітня 2003 року працює в банківських установах, у тому числі на посадах, безпосередньо пов'язаних із кредитуванням (а. с. 140-148).
Відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини 1 статті 49 ЦПК України).
Враховуючи визнання відповідачкою позову в сумі 94 780,93 грн, суд задовольняє позов частково в сумі 94 780,93 грн.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені в розмірі 94 780,93 грн, що становить 59% від заявлених позовних вимог у сумі 159 915,32 грн. При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 4 319,73 грн (2 398,73 + 960,50 грн + 960,50), а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 548,64 грн (4 319,73 х 59 %).
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк»(місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код юридичної особи: 09807862) заборгованість за кредитним договором № 1512.09.00.2104 від 13.09.2013 в сумі 94 780 гривень 93 копійки та судовий збір в сумі 2 548 гривень 64 копійки, а усього 97 329 гривень 57 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: