Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 646/2862/21
Провадження № 1-кп/553/158/2022
Іменем України
21.04.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020220060001616 від 20.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1ст.309 КК України,-
18 квітня 2022 року з Червонозаводського районного суду м.Харкова до Ленінського районного суду м.Полтави надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220060001616 від 20.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.04.2022 року вказане кримінальне провадження прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в якому він перебуває, не вийшла на відеозв'язок, з установи надійшла довідка, в тому, що в установі відсутній інтернет зв'язок і проведення відеоконференції не можливе.
Від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшла до суду заява, в якій останній просив розгляд судового засідання призначеного на 21.04.2022 року проводити без його участі та участі захисника, при вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу покладався на розсуд суду.
Згідно наявної в розпорядженні суду інформації захисник обвинуваченого ОСОБА_5 не має можливості взяти участь в підготовчому судовому засіданні 21 квітня 2022 року.
У зв'язку з цим на підставі ухвали судді від 19.04.2022 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_5 для проведення окремої процесуальної дії, у зв'язку з чим було призначено захисника адвоката ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.02.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 квітня 2022 року включно, з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 10.02.2021 року. Строк дії ухвали встановлено до 23 квітня 2022 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке може бути призначено покарання до 10 років позбавлення волі.
Що стосується особистої ситуації ОСОБА_5 , то він не має судимості в силу ст.89 КК України, не працює, має зареєстроване місце проживання.
Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання виним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого, а саме, що останній не працює, тобто не має джерела доходу, тому суд вважає, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які передбачені п.1, 5 ч.1ст.177 КПК України, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати, а саме такі ризики як: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд, враховуючи дані особи обвинуваченого, вважає, що наявні підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість вчиненого та відповідно, можливість ухилення від явки до суду з метою уникнення покарання.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу не може безперечно свідчити про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховані усі наявні у розпорядженні дані про особу обвинуваченого, та, на переконання суду, в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилення обвинуваченого від суду, як і доводів щодо можливості впливати на свідків у даному провадженні, місце проживання яких йому достовірно відоме, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналіз наявних у розпорядженні суду даних у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, й свідчить про доцільність продовження застосування до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та його продовження і які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 10.02.2021 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 314, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - продовжити на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 21 квітня 2022 року 13 год. 25 хв. по 20 червня 2022 року 13 год. 25 хв. включно, з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 10.02.2021 року.
Термін дії обов'язків покладених судом на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, визначити до 20 червня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1