справа № 403/66/22
провадження № 1-кп/388/137/2022
21.04.2022 м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2022 за № 12022121030000048, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Кам'янка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, не перебуваючого у зареєстрованому шлюбі, перебуваючого у незареєстрованому шлюбі з жінкою, яка має на утриманні двох дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий:
- 02.04.2013 Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- 24.01.2014 Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці;
- 08.04.2014 Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
- 29.07.2014 Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 4 місяці. 23.07.2018 звільнений на підставі ухвали Арбузннського районного суду Миколаївської області від 13.07.2018 умовно-достроково на 5 місяців 29 днів, покарання відбуте, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
01.02.2022 біля 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшов на беріг річки Березівка, до городу домоволодіння належного ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Скориставшись відсутністю власника домоволодіння та сторонніх громадян ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих спонукань на березі річки Березівка, біля городу домоволодіння, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав металевий каркас тракторного причепа вагою 48,30 кг. вартістю 338,10 грн., яким у подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоди у розмірі 338,10 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що обставини скоєного ним протиправного діяння у обвинувальному акті викладені вірно. Надав покази про те, що 01.02.2022 біля обіду він прийшов на беріг річки Березівка де біля городу домоволодіння ОСОБА_5 у с. Березівка викрав металевий каркас причепа вагою 48,30 кг., який згодом здав на металобрухт. Повідомив, що повністю усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння та запевнив суд, що не вчинить таких дій у майбутньому.
Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою від 21.04.2022, в якій просив кримінальне провадження розглядати за його відсутності. У заяві повідомив, що пред'являти цивільний позов наміру не має, оскільки претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Зазначив, що його позиція є добровільною та відповідає його внутрішній волі та інтересам. Також зазначив, що права потерпілого, передбачені ст. 56 КПК України йому зрозумілі. Вирішення питання про вид та міру покарання обвинуваченого залишив на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, учасники судового провадження фактичні обставини справи не оспорюють, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, що свідчить про правильне розуміння ними змісту цих обставин, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що його характеризують, визнавши недоцільним допит потерпілого, свідків та дослідження інших джерел доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та дослідити документи на підтвердження процесуальних витрат і документи щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Провівши судовий розгляд стосовно обвинуваченого у межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та у частині документального підтвердження процесуальних витрат у кримінальному провадженні і щодо речових доказів, - суд дійшов висновків про таке.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, при встановлених судом обставинах, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України яктаємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу обвинуваченого, якийперебуває у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , яка має на утриманні двох дітей 2011 та 2014 років народження, офіційно не працевлаштований, однак, виконує роботи як найманий працівник та займається господарством, за місцем проживання характеризувався задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; не перебування на час вчинення кримінального правопорушення на обліку в органах пробації; наявність не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості.
Щире каяття ОСОБА_3 суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачуваного, інформацію, що його характеризує, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді найсуворішого покарання з передбачених за даний вид злочину - позбавлення волі на строк, який відповідно до санкцію вказаної частини зазначеної статті є мінімальним.
Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, враховуючи, що вчинене ОСОБА_3 діяння є нетяжким злочином, який вчинено останнім за відсутності обтяжуючих обставин, його щире розкаяння у скоєному, невеликий розмір вартості викраденого майна, яке було повернуто потерпілому, який не висловився про необхідність застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі без його звільнення від такого покарання, - суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбуття ним покарання, на підставі чого та з урахуванням положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк, який враховуючи положення ч. 4 зазначеної статті є наближеним до середнього, поклавши на останнього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України. І таке рішення суду ґрунтується на тому, що звільнення від відбування покарання з випробуванням є важливою складовою прогресивної системи покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас поліпшувати правове становище засудженої не зменшуючи при цьому обсяг та характер виховного впливу на неї.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому судом питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого під час судового розгляду не розглядалось. Доцільність застосування запобіжного заходу при ухваленні вироку судом не встановлена.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню документально підтвердженні витрати на залучення експертів, пов'язані з проведенням у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи, вартість проведення якої становить 755,80 грн. (акт здачі приймання висновку експерта № 573/22-27 від 16.02.2022).
Керуючись статтями 369-376 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- куски чорного металу загальною вагою 48,30 кг., які повернені потерпілому ОСОБА_6 під розписку для зберігання, після набрання вироком законної сили - залишити останньому, як законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів, пов'язані з проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні у розмірі 755,80 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1