Справа № 369/3139/22
Провадження №1-кс/369/492/22
12.04.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві, в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження № 12022111050001068 від 10.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
В провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке було мотивоване тим, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, крім того, Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.
Так, в період часу з 12.03.2022 по 20.03.2022 (точний час не встановлено) у ОСОБА_5 , який перебував поблизу магазину ТОВ «Нова Лінія 1» (код 30728887), що знаходиться за адресою Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Нове Шоссе, 48 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, проник до магазину ТОВ «Нова Лінія 1» (код 30728887), що знаходиться за адресою Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Нове Шоссе, 48 звідки таємно викрав належне ТОВ «Нова Лінія 1» майно, а саме: спортивний велосипед «Max-Pro» сірого кольору, спортивний велосипед «Up» чорного кольору, бокси з ручним інструментом, чайник, набір металевих каструль , набори виделок та ложок, набори тарілок.
У подальшому, ОСОБА_5 зник з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, тобто отримавши можливість вільно ним розпоряджатися, чим спричинив потерпілому майнову шкоду у розмірі вартості викраденого майна.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12022111050001068 від 10.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
09.04.2022 року о 23 годині в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.04.2022 слідчим за погодженням з прокурором Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ленінград Російська Федерація, росіянину, громадянин України, не одруженому, з середньо-спеціальної освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою : АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючому, зі слів раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколи огляду місця події, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколи пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші матеріали в сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2. ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даних злочинів, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний неодружений, не має дітей, тобто не має стійких соціальних зв'язків, проживав не за місцем реєстрації ;
- підозрюваний не має постійного місця роботи.
Враховуючи ці обставини і тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце роботи та проживання потерпілого та свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, тому він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
На даний час органом досудового розслідування встановлюються інші потерпілі в кримінальному провадженню, перебуваючи на свободі може умовляннями та/або погрозами вмовити потерпілого та свідків, які ще не допитані, давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Великий об'єм вилучено майна свідчить про систематичність вчинення останнім корисливих та насильницьких злочинів.
Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Тому слідчий просив застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінград, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, зі слів раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували щодо задоволення клопотання та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, докази свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання слідчого на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
В даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenkov . Russia ( Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину під час дії на території України воєнного стану.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, остання зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, тим самим здійснювати плив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.
Отже, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Слідчий суддя зазначає, що у даному випадку є можливим визначення застави, з одночасним покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі, що буде релевантним встановленим ризикам кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання та необхідності його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, слідчий суддя -
Клопотання -задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінград, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, а саме до 07 червня 2022 року (включно).
Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 50 * 2481 гривень = 124 050 гривень (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят гривень).
Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо неї;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13.04.2022 року о 15 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1