Справа № 369/3135/22
Провадження №1-кс/369/489/22
11.04.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111380000120 від 09.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення з під варти в порядку ст. 206 КПК України,-
Слідчий СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу, ОСОБА_4 , всупереч передбаченого законом порядку, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимог постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 зберігав 5 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, що споряджені кулями «Т» з трасуючим складом, зразка 1974 року, які виготовлені промисловим способом у 1982 році та придатні для стрільби, які було виявлено та вилучено працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області 09.04.2022 в період часу з 01 год. 00 хв. по 02 год. 00 хв. в ході огляду місця події за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-22/9670-БЛ від 09.04.2022 за результатами проведеної судово-балістичної експертизи вищевказані вилучені в ОСОБА_4 5 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї.
09.04.2022 року слідчим відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП України в Київській області відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111380000120 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК України та розпочато досудове розслідування.
09.04.2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.04.2022 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2022 близько 00:20 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , з метою грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи правилами громадської безпеки під час воєнного стану, елементарними правилами поведінки, моральності та добропристойності, безпричинно, з хуліганських спонукань, шляхом використання власної мисливської нарізної зброї МКЕТ94А2 калібру 9х21 № НОМЕР_1 , знаходячись в приміщенні власної квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив не менше п'яти пострілів у вхідні двері власної квартири, та створивши небезпеку для жителів сусідніх квартир, пошкодив кулями стіни коридору загального користування.
09.04.2022 року слідчим відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП України в Київській області відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111380000122 з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 296 КК України та розпочато досудове розслідування.
10.04.2022 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення.
10.04.2022 року кримінальні провадження постановою прокурора
Києво-Святошинської окружної прокуратури об'єднані в одне кримінальне провадження за № 12022111380000120.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, являються зібрані докази у кримінальному провадження, а саме: протокол огляду місця події від 09.04.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , протокол огляду від 09.04.2022 за адресою: АДРЕСА_3 , протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол затримання ОСОБА_4 , висновок експерта від 09.04.2022 №СЕ-19/111-22/9670-БЛ та інші матеріали провадження в своїй сукупності.
Таким чином, у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чорноплатове Конотопського району Сумської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, тимчасово не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимий.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, санкція яких у разі визнання його винним у вчиненні даних злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за злочини у вчиненні яких підозрюється, санкція статті яких, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний може бути схильний до ухилення від органів досудового розслідування та суду;
- підозрюваний не має місця працевлаштування та джерела доходів;
- підозрюваний є не одруженим та не має стійких соціальних зв'язків, сімейні зв'язки відсутні.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків, насамперед на тих, які проживають із ним в одному багатоповерховому будинку, експерта у даному кримінальному провадженні, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про місце проживання свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній, як вище зазначалося, може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою впливу на свідків та експерта.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, оскільки виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі обвинуваченого можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Запобіжний захід у вигляді застави також не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, суспільно небезпечні наслідки спричинені вказаним злочином які виразились в порушенні та нехтуванні найвищими невід'ємними правами кожної особи, передбаченими ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю та для дієвого виконання кримінального провадження вважаю доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Згідно з положенням ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 діб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила суд задовольнити його.
Підозрюваний та захисник проти вимог клопотання заперечували, просили суд відмовити в задоволенні клопотанні.
Крім того, захисником підозрюваного, заявлено клопотання про звільнення з під варти в порядку ст. 206 КПК України, відповідно до якого вказав, що протокол затримання підозрюваного у вчиненні злочину був складений у присутності захисника 09.04.2022 року о 14 год. 25 хв., більше ніж через 13 годин після фактичного затримання. Також станом на 10 год. 00 хв. 11.04.2022 року повідомлення про підозру підзахисному не було вручено. Тому просив суд звільнити з під варти ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб які брали участь у розгляді справи, суд приходить до висновку що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, вирішуючи питання стосовно клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В своєму клопотанні слідчий, а також прокурор в судовому засіданні не довели, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Також слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовано жодного ризику які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1,3,5 статті 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Крім того, слідчий суддя не вбачає підстав для реалізації ст. 206 КПК України. В даному випадку підозрюваний був затриманий 09.04.2022 р. в порядку ст. 208 КПК. З матеріал клопотання вбачається, що ОСОБА_4 отримав повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України 09.04.2022 року о 20 год. 30 хв.. 10.04.2022 року о 18 год. 00 хв. відмовиться в отриманні повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України в присутності понятих. Також 10.04.2022 року о 18 год. 10 хв. відмовиться в отриманні повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України в присутності понятих. А тому відповідне клопотання захисника підозрюваного не підлягає задоволенню.
Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту у період доби з 21:00 год. вечора по 07:00 год. ранку наступного дня, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111380000120 від 09.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення з під варти в порядку ст. 206 КПК України- відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорноплатове Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту у період доби з 21:00 год. вечора по 07:00 год. ранку наступного дня за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 58 діб, тобто до 07 червня 2022 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- перебувати за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 в період доби з 21 години 00 хвилин вечора по 07 годину 00 хвилин ранку наступного дня та не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, телефону;
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду проголошено 12 квітня 2022 року о 14 годині 10 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1