20 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1525/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання неправомірними дій щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення з 19.01.2022 у зв'язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (зі змінами); зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) з 19.01.2022 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та заборговану суму виплатити одним платежем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/9460/21, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача та безпідставно знижено відсоткове значення розміру пенсії з 90% на 70 %. Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії у розмірі 90%, проте відповідач відмовив у перерахунку. Позивач не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав із даним позовом.
Ухвалою судді від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно статті 262 КАС України.
До суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказано, що на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/9460/21, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 13.05.2021 №22/6-1961 в розмірі 70% грошового забезпечення. Вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/9460/21 немає. Просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримує пенсію за вислугу років. Пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Зазначене підтверджується рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 по справі №140/139/19.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/9460/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії вирішено задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нeпроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки від 28.07.2021 №33/23-1364д, виданої Департаментом персоналу МВС України по Волинській області; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та її виплату відповідно до довідки від 28.07.2021 №33/23-1364д, виданої Департаментом персоналу МВС України по Волинській області, здійснити обчислення, нарахування та виплату різниці в пенсійному забезпеченні за період з 01.12.2019 по день проведення перерахунку пенсії; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На виконання даного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області у грудні 2021 року було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019. При цьому під час даного перерахунку розмір пенсійної виплати зменшено з 90% відсотків до 70% суми грошового забезпечення.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 26.01.2022 № 1372-401/Л-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/9460/21, після набрання ним законної сили, головним управлінням в грудні 2021 року проведений перерахунок пенсії з 01.12.2019, у межах покладених судом зобов'язань. При виконанні вказаного рішення головним управлінням враховано зміст мотивувальної і резолютивної частин рішення суду, де конкретизовано встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують судові рішення. Також зазначено, що перерахунок та виплата пенсії у розмірі 70% здійснена позивачу з врахуванням чинних норми законодавства, які діяли на час проведення перерахунку на його виконання.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.92 (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до положень статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до Закону № 2262-XII, зокрема у частині другій статті 13 цифри 90замінено цифрами 80.
Пунктом 23 Розділу II Закону України №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, до Закону №2262-XII внесено зміни, а саме: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Отже, з часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного (максимального) розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена з 25.11.1997 у розмірі 85 % від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії від 11.12.1997. На момент призначення пенсії вислуга років позивача склала 35 років.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, зокрема таблиці про перерахунок пенсії за вислугу років від 12.12.2002, з 01.01.2003 розмір пенсії ОСОБА_1 становив 90% від суми грошового забезпечення.
Вказаний основний розмір пенсії - 90% від суми грошового забезпечення був збережений позивачу при здійсненні наступних перерахунків.
Однак, на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №1409460/21 ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки від 28.07.2021 №33/23-1364д, виданої Департаментом персоналу МВС України по Волинській області в розмірі 70% грошового забезпечення.
Разом з цим суд зазначає, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії та він є сталим, а розміри складових пенсії (грошового забезпечення) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18. У цих судових рішеннях Верховний Суд вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписі в статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд також зауважує, що право на отримання пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення позивачем підтверджено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 по справі 140/139/19, що не заперечується відповідачем.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у цій справі не довів правомірності своїх дій щодо зменшення позивачу відсоткового розміру пенсії при здійсненні її чергового перерахунку на підставі довідки, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019, із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Щодо способу захисту порушеного права, визначеного позивачем, серед іншого, у прохальній частині позову (в частині виплати перерахованої пенсії одним платежем), суд виходить із наступного.
В силу правового регулювання частини 2 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спосіб вчинення дій, які має виконати за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією (загальною) сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Крім того, процесуальний закон не надає суду можливостей вирішувати правовідносини на майбутнє, у відношенні до яких спір фактично відсутній, зокрема, і щодо виплати однією сумою коштів, точне цифрове значення якої не є предметом перевірки, та ще не визначено як результат перерахунку пенсії.
Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн, який сплачений квитанцією від 02.02.2022 №5.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1961 від 13 травня 2021 року про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №140/9460/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №140/9460/21 із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2021 року у справі №140/9460/21 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський