м. Вінниця
20 квітня 2022 р. Справа № 120/18782/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21000)
про: визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення відповідача, яке вказано у відповіді від 06.07.2021 року за вих. № 6615-6749/С-02/8-0200/21 щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати і виплачувати позивачеві з 29.04.2021 року пенсію по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 2010 року отримує пільгову пенсію. 29.04.2021 року позивач у зв'язку із досягненням пенсійного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, листом від 06.07.2021 року за вих. № 6615-5749/С-02/8-0200/21 відмовив останньому у переході з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з призначенням йому дострокової пенсії за віком на пільгових умовах з більш раннього віку. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 23.12.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.12.2020 року за вх. № 90426/21 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 04.01.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
21.02.2022 року за вх. № 14849/22 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, проте суд не приймає його до уваги, так як відсутнє підтвердження його надіслання позивачеві. Одночасно, на виконання вимог ухвали від 04.01.2022 року, до відзиву відповідачем надано оригінал пенсійної справи позивача.
14.04.2022 року за вх. № 22558/22 відповідачем надано документи для приєднання до матеріалів справи.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач з 19.06.2010 року перебуває на пенсійному обліку у відповідача, де й отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач листом від 06.07.2021 року за вих. № 6615-5749/С-02/8-0200/21 повідомив позивача, що його заяву від 29.04.2021 року було опрацьовано та проведено перерахунок пенсії шляхом переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до положень статті 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ст. 1 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, згідно ст. 8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника (ст. 9).
Згідно ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У ч. 2 та 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм доводить, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Таким чином, держава гарантує кожному виплату пенсії за умови наявності відповідного стажу роботи.
Одночасно, чинним законодавством кожному, хто має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. При цьому, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 19.06.2010 року перебуває на пенсійному обліку у відповідача, де й отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, 29.04.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач листом від 06.07.2021 року за вих. № 6615-5749/С-02/8-0200/21 повідомив позивача, що його заяву від 29.04.2021 року було опрацьовано та проведено перерахунок пенсії шляхом переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наведене підтверджується й рішенням відповідача від 06.05.2021 року № 905090171065, згідно якого позивача з 29.04.2021 року переведено на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, звернувшись до суду з цим позовом, позивач оскаржує відмову відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд вбачає відсутність спірних правовідносин, адже відповідачем було здійснене відповідне переведення позивача на пенсію за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, права та інтереси відповідачем в межах розгляду даної справи порушені не були, а від так відсутня необхідність у їх захисті.
Окремо суд акцентує увагу на формулюванні позовних вимог. Позивач просить суд визнати протиправним рішення відповідача, яке вказано у відповіді від 06.07.2021 року за вих. № 6615-6749/С-02/8-0200/21. Натомість суд, дослідивши лист відповідача від 06.07.2021 року за вих. № 6615-6749/С-02/8-0200/21, встановив відсутність посилання у ньому на будь-яке рішення, яким відмовлено позивачеві у переведенні з одного виду пенсії на інший.
Тож позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача нарахувати і виплачувати позивачеві з 29.04.2021 року пенсію по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним рішення відповідача, яке вказано у відповіді від 06.07.2021 року за вих. № 6615-6749/С-02/8-0200/21 щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплачувати позивачеві з 29.04.2021 року пенсію по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як похідних.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке вказано у відповіді від 06.07.2021 року за вих. № 6615-6749/С-02/8-0200/21 щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 з 29.04.2021 року пенсію по досягненню пенсійного віку згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.04.2022 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна