Провадження: 2/484/275/22
Справа: 484/4977/21
20 квітня 2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.
за участю секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,
за відсутності сторін,
16.12.2021 року до суду надійшов позов Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.
Мотивуючи вимоги орган опіки та піклування вказав, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалий час проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою в АДРЕСА_1 , разом із його матір'ю ОСОБА_5 та вітчимом ОСОБА_6 , яким належам на праві приватної власності житловий будинок за вищевказаною адресою. Відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 визнав своє батьківство, внаслідок чого реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст. 126 СК України. Реєстрація народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Попри відсутність вад мовлення та внаслідок наявності у дітей педагогічної занедбаності в 2012 році дітей було влаштовано батьками до Лисогірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Миколаївської обласної ради. Через схільність законних представників до зловживання спиртними напоями, асоціального способу життя, необхідність у довготривалому лікуванні, вихованням та розвитком дітей займалася їх бабуся по лінії батька гр. ОСОБА_5 , яка постійно їх матеріально підтримувала. Адміністрація школи-інтернату постійно забезпечувала малолітніх вихованок сезонним одягом та взуттям.
ІНФОРМАЦІЯ_4 батько дітей ОСОБА_4 помер, а відповідачка відтоді почала систематично ухилятися від виконання покладених на неї материнських обов'язків, цілком ігнорувати потреби дітей. Діти з початку нового навчального року не були охоплені освітою, мали численні пропуски занять без поважних причин, самовільно залишивши місце постійного проживання, проживали у знайомих. Враховуючи перебування сім'ї в складних життєвих обставинах, у поведінці дітей почали спостерігатися ознаки девіантної поведінки, схильність до бродяжництва, діти неодноразово вчиняли крадіжки, проявляли агресію відносно однолітків. Протягом 2018-2021 років відповідачка не виконувала рекомендації служб щодо належного виконання своїх материнських обов'язків, зловживала алкогольними напоями, ніде не працювала, притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, цілком усунулася від виховання своїх дітей та піклування про них, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків.
Орган опіки та піклування вважає, що залишення неповнолітніх дітей у відповідачки є безумовно небезпечним для їх життя, здоров'я іморального виховання. Більше того, у даному випадку відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав сприятиме захисту інтересів дітей з метою унеможливлення їх негативного розвитку, а також недогляду за дітьми, враховуючи вік дитини, що є неприпустимим.
06.01.2022 року ухвалою позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті, зобов'язано орган опіки та піклування надати висновок щодо розв'язання спору, підготовче засідання призначене на 01.02.2022 року.
01.02.2022 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 17.03.2022 року, про місце, дату та час розгляду справи відповідачів повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду.
17.03.2022 року судовий розгляд справи в зв'язку із неявкою сторін по справі відкладено на 19.04.2022 року та на 20.04.2022 року відповідно.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_7 не з'явилася, однак до суду від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала.
Представник третьої особи Костенко В.В. в судове засідання не з'явився, однак до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи справу на основі наявних доказів, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.11.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 2, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені: матір'ю - ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_8 . Відомості про батька в актовому записі про народження дитини зазначені відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 24.11.2021 року №00033859136.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.01.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 28, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначені: матір'ю - ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не одружена, є матір'ю двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка не має у власності житла, майна та земельного паю на території Первомайської об'єднаної територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Серед місць тимчасового проживання відповідачки з дітьми за даними управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області вказані наступні адреси: АДРЕСА_3 .
З листа Лисогірської загальноосвітньої школи - інтернат Первомайського району Миколаївської обласної ради від 26.11.2018 року №467 встановлено, що до вказаного навчального закладу дівчата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибули в 2012 році згідно путівок департаменту освіти та науки. Мати ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, має несистематичні заробітки, пенсії по втраті годувальника після смерті ОСОБА_4 на дівчат не оформила, оскільки відсутній паспорт громадянки України. Неповнолітні діти відповідачки не відвідували школи протягом 55 днів, з них по хворобі 19 днів, а інші пропуски занять без поважних причин. Поведінка дівчат погіршилась протягом останніх років навчання: спостерігалися крадіжки, груба поведінка серед однолітків, вони часто грублять старшим, схильні до бродяжництва. Мати ОСОБА_1 , погоджуючись в телефонному режимі на відвідування школи, жодного разу так і не приїхала. Оскільки, дівчата не ночують вдома, а мати не може повернути їх до школи, керівництво школи вважає сім'ю вихованців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тако, що знаходиться в складних життєвих обставинах, і звертається до служби у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області з проханням щодо проведення з ОСОБА_1 просвітницької профілактичної роботи про відповідальність та виконання нею батьківських обов'язків.
З інформації про проведення 21.11.2018 року рейду "Діти вулиці" встановлено, що неповнолітні діти та відповідачка за адресою місця проживання по АДРЕСА_1 в помешканні виявлені не були. В даному приміщенні проживають мати померлого ОСОБА_4 . ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_6 . Зі слів матерії її покійного цивільного чоловіка її невістка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, за вказаною адресою деякий час не проживають, кімната в якому проживала мати з дітьми знаходилася в антисанітарному стані, на ліжках виявлені брудні речі, на столі та підлозі сміття, недопалки, стійкий сморід. Крім цього підтверджує факт порушення права дітей на отримання освіти.
З наказу Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області від 03.01.2019 року №1 вбачається, що неповнолітніх дітей відповідачки поставлено на облік дітей, які опипилися в складних життєвих обставинах, через неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків.
З подань Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Миколаївської області від 23.09.2020 року №413, 414, вбачається, що неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично пропускають освітній заклад без поважної причини протягом як 2019/2020 навчального року, так і на початку 2020/2021 навчального року. Неповнолітні діти за даними навчального закладу на вимоги та зауваження від вчителів адекватного не реагують, частіше це були агресія та грубощі. Мати ОСОБА_9 не має реального впливу на дітей, батьківські збори не відвідує, у помешканні спостерігається антисанітарія.
Згідно постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.11.2020 року по справі №484/3578/20 визнано ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та піддано її адміністративному стягненню у виді попередження.
В період з 26.12.2018 року по 22.07.2019 року та з 02.09.2020 року по 23.10.2020 року неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в КЗ «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради в зв'язку зі складними життєвими обставинами , оскільки матір дітей ОСОБА_1 зловживала спиртними напоями, не займалася належним доглядом, навчанням і вихованням дітей, у дітей були відсутні належні умови проживання.
З рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 14.12.2020 року №544 «Про розгляд заяв гр. ОСОБА_1 щодо влаштування її дітей на цілодобове перебування до інтернатного закладу» вбачається, що заяву відповідачки задоволено та визнано доцільним влаштувати неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на цілодобове перебування до КЗ «Березківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-інтернат-ліцей І-ІІІ ступенів» Миколаївської обласної ради на 2020-2021 навчальний рік, з 01.01.2021 року по 01.07.2021 року включно у зв'язку з складними життєвими обставинами. Попереджено ОСОБА_1 про її обов'язок своєчасно здійснювати повернення дітей за їх місцем проживання у вихідні, святкові дні, на період шкільних канікул.
Навчаючись у 10 класі вказаного вище навчальному закладі неповнолітні діти відповідачки станом на 05.11.2021 року не мають паспортів громадян України, декларацій із сімейним лікарем, що унеможливить їх реєстрацію для проходження ЗНО та отримання документу про закінчення повної середньої освіти, а також у разі необхідності не зможуть отримати безкоштовну медичну допомогу, що підтверджується листом-зверненням КЗ «Березківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-інтернат-ліцей І-ІІІ ступенів» Миколаївської обласної ради до Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області від 05.11.2021 року №303.
З акту обстеження житлово-побутових умов проживання дітей в сім'ї від 04.11.2021 року вбачається, що відповідачка тимчасово проживає без реєстрації за адресою в АДРЕСА_1 . В оселі брудно, антисанітарія, стійкий сморід продуктів розпаду етилового спирту. Продукти харчування, приготовлені страви не виявлені. Належні умови для постійного проживання, навчання, виховання, гармонійного розвитку, тимчасового перебування дітей на період канікул не виявлено. На момент візиту комісії гр. ОСОБА_1 була виявлена на подвір'ї будинку з явними ознаками зловживання спиртними напоями, факт вживання яких останньою цілком визнано.
Згідно висновку від 15.12.2021р., оскільки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своїх дітей, з метою надання їй можливості змінити ставлення до виконання своїх обов'язків та надання можливості усунути причини, які перешкоджають належному утриманню та вихованню дітей, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей, відібрання у неї без позбавлення батьківських прав неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.
Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі, шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Як Суд зазначив у рішенні у справі "Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії" (Neulinger and Shuruk v. Switzerland), ([ВП], заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): "136. Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, "відновити" сім'ю [рішення у справі «Гнахоре проти Франції» (Gnahore v. France), заява № 40031/98, п. 59, ЄСПЛ 2000-ІХ]. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Ельсхольц проти Німеччини" (Elsholz v. Germany), [ВП], заява № 25735/94, п. 50, ЄСПЛ 2000-VIII, та у справі "Марсалек проти Чехії" (Marsalek v. the Czech Republic), заява № 8153/04, п. 71, від 4 квітня 2006 року)".
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
У рішенні по справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90)0, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні по справі "Савіни проти України" від 18 грудня 2008 року Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини" (Kutzner v. Germany), N 46544/99 п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини" (Sommerfeld v. Germany), [GC],N 31871/96, п. 66, ЄСПЛ 2003-VIII).
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-III сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Судом встановлено, що відповідачка залишила своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в складних життєвих обставинах, не забезпечує дітям належних умов для проживання, не дбає про них, отже ставиться до своїх батьківських обов'язків безвідповідально, належним чином не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей.
Суд вважає, що наведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування такого тимчасового заходу як відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав, який здійснюється на підставі статті 170 СК України, в якнайкращих інтересах дитини з метою охорони її фізичного та психічного здоров'я, забезпечення нормального розвитку.
Так, частина 1 статті 170 СК України передбачає, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також, в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Згідно пунктів 2-5 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Аналізуючи обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати такий тимчасовий захід як відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав, мета якого є захист прав та інтересів дітей.
При цьому суд зазначає, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей матір'ю (ставлення до виконання батьківських обов'язків щодо виховання та догляду за дітьми, приведення житлових умов до стану, придатного для проживання дітей) суд за її заявою може постановити рішення про повернення їй дітей.
Крім того, згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч.4 ст. 170 СК України передбачає, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі до ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави слід стягнути судовий збір, встановлений Законом України "Про судовий збір" станом на 01.01.2022 року.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, як орган опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.
Відібрати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.
Передати неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Первомайська Миколаївської області, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Первомайська Миколаївської області, виконавчому комітету Первомайської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Одеса Одеської області, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 19.12.2019 року органом №4814, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь державної установи або фізичної особи, до якої будуть влаштовані діти, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.12.2021 року і до повноліття дітей.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Одеса Одеської області, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 19.12.2019 року органом №4814, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області як орган опіки та піклування, адреса: вул. Михайла Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 04056575.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уроджка м. Одеса Одеської області, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 19.12.2019 року органом №4814, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19780110-07521, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління у справах дітей Первомайської міської ради, адреса: вул. Михайла Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213.
Повне судове рішення складено 20.04.2022 року.