іменем України
"12" квітня 2022 р. смт Тиврів 145/650/21
2/145/337/2022
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
за участі секретаря Цюпій О.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 17 жовтня 2019 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька ОСОБА_3 .
Шлюб між ними не розірвано, але добровільно надавати кошти на утримання дитини він відмовляється. В даний час вона звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Донька проживає з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач взагалі не займається вихованням дитини, не цікавиться її розвитком та ухиляється від матеріальної допомоги, добровільно надавати кошти на утримання доньки він відмовляється.
Вона позбавлена можливості працювати, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Їй одній важко належним чином забезпечити доньку самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність.
Відповідач працездатний, працює рієлтором і може допомагати їй в утриманні дитини. Точно встановити розмір його доходів немає можливості, тому вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі і має можливість сплачувати аліменти в розмірі 2000 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_4 . Інших утриманців у відповідача немає. Саме такий розмір аліментів буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити дитину самим необхідним.
Просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 2000 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття, починаючи з дня подачі даної заяви.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених у заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоч про дату і час розгляду справи повідомлений своєчасно у порядку встановленому законом. Згідно наданого 22.06.2021 відзиву позовні вимоги визнав частково, у сумі 1000 грн., мотивуючи тим, що сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі, визначеному позивачем, а саме: 2000 гривень щомісяця, він не в змозі, оскільки на даний час він працює водієм автотранспортних засобів ТОВ «Діаналогістик», отримує мінімальну заробітну плату. З урахуванням обставин, які склались, він, будучи працездатною особою, не має можливості утримувати навіть себе на мінімальному рівні. Враховуючи загальну суму всіх обов'язкових витрат, які він повинен здійснювати щомісячно, а саме: витрати на оплату житлово-комунальних послуг, транспорту, витрати на придбання необхідних продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб, у нього фактично не залишається коштів для забезпечення достатнього власного життєвого рівня.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан сторін та інші обставини, що мають значення для вирішення справи, вважає за доцільне позов задоволити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.89 N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на даний час становить 2100 грн. на місяць (Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” ).
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька ОСОБА_3 (а.с.4).
Донька проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні, що стверджується довідками виконавчого комітету Сутисківської селищної ради Вінницької області №147 від 19.04.2021 (а.с.7), № 462 від 16.04.2021 (а.с.8) та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання (а.с.11).
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дочкою прожиткового мінімуму.
Позивачка ОСОБА_1 на даний час позбавлена можливості працювати, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною, їй одній важко належним чином забезпечити доньку самим необхідним і забезпечувати свою власну життєдіяльність.
Відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатного віку особою, працює водієм автотранспортних засобів ТОВ «Діаналогістик», згідно наказу №к-36 від 15.06.2021 (а.с.31) йому встановлено посадовий оклад у розмірі 6350 грн. Місце роботи та розмір доходів станом на час розгляду справи суду не повідомив. Інших утриманців не має, може надавати позивачці допомогу в утриманні їхньої спільної дитини, а тому суд вважає розумним та справедливим стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі 2000 грн, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ст.191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду, тобто з 19.04.2021.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-83, 89, 141, 200, 258, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, ст.ст.180-182, 184, 191 СК України, Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011, Законом України “Про охорону дитинства" від 26.04.2001, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 19 квітня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 18 квітня 2022 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручене у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.
Суддя Ратушняк І. О.