Ухвала від 19.04.2022 по справі 17-14-01/1494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 квітня 2022 року справа № 17-14-01/1494(925/1104/20)

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Цибаня В.І. і представника публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" адвоката Чорного К.О. із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у підготовчому засіданні у м. Черкаси справу №17-14-01/1494(925/1104/20) за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до приватного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі №01/1494 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", перейменованого в подальшому у публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (ідентифікаційний код 22800735), та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника

В газеті "Урядовий Кур'єр" від 23 червня 2004 року №116 було опубліковане оголошення про порушення справи №01/1494 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго".

В подальшому справі №01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" був присвоєний №17-14-01/1494.

У серпні 2020 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн., в тому числі 4922471,17 грн. інфляційних втрат і 2030751,65 грн. три проценти річних.

Ухвалою від 02.09.2020 Господарський суд Черкаської області у складі судді Боровика С.С. відкрив провадження у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн. і вирішив розглядати її в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" за правилами загального позовного провадження.

Рішенням від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) Господарський суд Черкаської області у складі судді Боровика С.С. позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн. задовольнив частково і стягнув з публічного акціонерного товариства "Азот" на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 4867555,96 грн. інфляційних втрат і 2030711,16 грн. 3% річних і на користь Черкаської обласної прокуратури 103474,00 грн. судового збору, а в решті позову відмовив.

Постановою від 20.04.2021 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20).

Постановою від 02.09.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 13.10.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) і направив цю справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 02.09.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) зазначив, що суд першої інстанції не врахував тверджень відповідача щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, та не надав їм належну правову оцінку, а суд апеляційної інстанції таких недоліків суду першої інстанції не виправив, за відсутності відповідного мотивування, погодився з доводами прокуратури стосовно наявності правових підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та ПАТ "Черкасиобленерго". Суди попередніх інстанцій не з'ясували питання невиконання або неналежного виконання позивачем (Фондом державного майна України) дій, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим належним чином не встановили, чи дотримався прокурор порядку, передбаченого статтею 23 Закону, тобто чи мав Фонд державного майна України можливість спростувати стверджуване прокурором порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку, а також чи можна кваліфікувати дії Фонду державного майна України у спірних правовідносинах як бездіяльність.

Ухвалою від 02.11.2021 Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І. прийняв справу №17-14-01/1494(925/1104/20) до свого провадження і призначив у ній підготовче засідання.

Ухвалою від 18.01.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І. передав справу №17-14-01/1494(925/1104/20) для розгляду судді Господарського суду Черкаської області, у провадженні якого перебуває справа №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго".

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" визначила суддю Дорошенка М.В.

Ухвалою від 14.02.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв справу №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до свого провадження.

Ухвалою від 21.02.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв справу №17-14-01/1494(925/1104/20) до свого провадження для розгляду в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 24 березня 2022 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов, і повідомив про це учасників справи.

22 березня 2022 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив із запереченнями проти позову та клопотанням про залишення позову прокурора без розгляду через недоведеність наявності підстав для здійснення ним представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою від 24.03.2022 Господарський суд Черкаської області за клопотанням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Цибаня В.І. відклав підготовче засідання у справі №17-14-01/1494(925/64/22) на 09 год. 00 хв. 19.04.2022 в приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив прокурору та позивачам строк для подання відповідей на відзив, а відповідачу строк для подання заперечення на відповіді на відзив і повідомив про це сторони.

29 березня 2022 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Цибаня В.І. від 25.03.2022 №15/2-182вих-22 на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив до Господарського суду Черкаської області не надійшло.

Усі учасники були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце призначеного у цій справі ухвалою від 24.03.2022 підготовчого засідання на 09 год. 00 хв. 19.04.2022, проте Фонд державного майна України і публічне акціонерне товариство "Азот" чи їх представники у це підготовче засідання не явилися.

18 квітня 2022 року приватне акціонерне товариство "Азот" подало до Господарського суду Черкаської області клопотання від 18.04.2022 №501-06/132 про відкладення підготовчого засідання у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) на іншу дату у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що приватне акціонерне товариство "Азот" знаходиться в м. Черкасах Черкаській області, де активні бойові дії не відбуваються, господарський суд вважає, що наразі введений в Україні правовий режим воєнного стану не перешкоджає проведенню підготовчого засідання у справі №17-14-01/1494(925/1104/20), а також Господарський суд Черкаської області ухвалою від 24.03.2022 за відповідним клопотаннями цього товариства вже відкладав судове засідання у справі №17-14-01/1494(925/1104/20), то неявка відповідача (його представника) у судове засідання, призначене на 09 год. 00 хв. 19.04.2022 є повторною, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд має розглядати цю справу за відсутності відповідача незалежно від причин його неявки.

З огляду на викладене Господарський суд Черкаської області без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відмову в задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Азот" від 18.04.2022 №501-06/132 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - публічне акціонерне товариства "Азот" змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Азот", у зв'язку з цим господарський суд змінив найменування відповідача у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) з публічного акціонерного товариства "Азот" на приватне акціонерне товариство "Азот".

У підготовчому засіданні у справі №17-14-01/1494(925/1104/20), яке відбулося 19.04.2022, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення позову заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до приватного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн. без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Заступник прокурора Черкаської області у своєму позові порушення (загрозу порушення) інтересів держави обґрунтував порушенням права держави як акціонера публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у невідшкодуванні втрат останнього від знецінення грошових коштів за невиконаним зобов'язанням і необхідністю відновлення при вирішенні цього питання законності, що спрямовано на задоволення суспільних потреб з дотриманням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав боржника.

Згідно з абзацом третім ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.

Враховуючи положення ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, яка передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що у контексті цього засадничого положення відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 1 статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Отже, в силу вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" суб'єктом, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути тільки суб'єкт владних повноважень, незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи.

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" є господарським товариством в розумінні ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" і відповідно не є суб'єктом владних повноважень, тому в його особі прокурор не може звертатися із позовом в інтересах держави, а це означає, що заступник прокурора Черкаської області не мав права підписувати позовну заяву в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до приватного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн., що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення такого позову без розгляду.

Фонд державного майна України відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" є органом державної влади, тобто він є суб'єктом владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави..

Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі компетентного органу, має обґрунтувати та довести наявність підстави для представництва, а саме нездійснення або здійснення неналежним чином таким органом захисту інтересів держави самостійно, що передбачає його обізнаність про порушення інтересів держави, наявність повноважень для захисту і незвернення до суду з відповідним позовом в розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

В даному випадку заступник прокурора Черкаської області задовго до подання позову листом від 17.04.2020 №05/1-302вих-20 повідомляв Фонд державного майна України про порушення інтересів держави внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" і наявність підстав для стягнення на користь останнього з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних і вимагав у найкоротший строк повідомити прокуратуру області про вжиті заходи, спрямовані на стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних.

На вказаний лист прокурора Фонд державного майна України листом від 02.06.2020 №10-17-10622 повідомив, що з огляду на свої повноваження він звернувся до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" з вимогою надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення існуючої заборгованості з ПАТ "Азот", в тому числі інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Позов про стягнення з ПАТ "Азот" на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" інфляційних втрат і трьох процентів річних Фонд державного майна України не подав.

Перед поданням позову заступник прокурора Черкаської області листом від 17.08.2020 №05/1-666вих20 повідомив Фонд державного майна України про підготовку позову в інтересах держави в особі цього Фонду та публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до ПАТ "Азот" про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Таким чином, заступник прокурора Черкаської області в позові обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави і довів не здійснення Фондом державного майна України їх захисту протягом розумного строку шляхом подання позову про стягнення з відповідача на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Тобто заступник прокурора Черкаської області обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України достатньо для прийняття його позовної заяви судом до розгляду.

З'ясування обставин щодо фактичної наявності порушення (загрози порушення) інтересів держави у спірних правовідносинах і наявності повноважень у Фонду державного майна України на здійснення їх захисту шляхом подання позову про стягнення з відповідача на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" інфляційних втрат і трьох процентів річних слід здійснювати при розгляді цієї справи по суті, оскільки вказані обставини як самостійні підстави мають значення для задоволення позову чи відмови у його задоволенні і не є підставами для залишення позову без розгляду чи закриття провадження у справі на стадії підготовчого провадження.

У ході проведення підготовчого засідання господарський суд розглянув визначені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України питання підготовчого засідання задля забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи №17-14-01/1494(925/1104/20) по суті і дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження у цій справі з призначенням її до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, підготовче провадження у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) підлягає закриттю з призначенням її до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 183, 185, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі приватного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до приватного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн.

2. Закрити підготовче провадження у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до приватного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 6953223,35 грн. та призначити її до розгляду по суті у засіданні суду на 11 год. 00 хв. 05 травня 2022 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: бул. Шевченка, 307, зал судових засідань № 313, м. Черкаси, 18005.

3. Повідомити прокурора позивача і відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи №17-14-01/1494(925/1104/20) по суті, надіславши їм копію цієї ухвали.

4. Роз'яснити сторонам про їх обов'язок повідомляти суд про причини неявки в судове засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повідомити учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - сourt.gov.ua/fair/.

Ця ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя М.В. Дорошенко