79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.04.2022 Справа № 914/2864/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, м.Київ
до відповідача Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Львів
та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Львівського комунального підприємства “Львівавтодор”, м. Львів
про відшкодування збитків в порядку суброгації в сумі 37180, 00 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Баркар Г.В.
Судові процедури
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Львівського комунального підприємства “Львівавтодор” про відшкодування збитків в порядку суброгації в сумі 37180, 00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.09.2021 справу №914/2864/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 22.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та Львівське комунальне підприємство “Львівавтодор”.
24.12.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх.№31139/21) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в обґрунтування якого заявник посилався на те, що характер спірних відносин та предмет доказування у даній справі стосується відшкодування значної грошової суми у розмірі 37180,00 грн, що повинна сплатити територіальна громада міста, а тому дана справа має важливе значення для останньої.
Відповідно до ухвали суду від 29.12.2021 суд ухвалив здійснювати розгляд справи №914/2864/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2022.
В судовому засіданні 18.01.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.02.2022.
В судовому засіданні 08.02.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.02.2022.
В судовому засіданні 22.02.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 01.03.2022.
В судовому засіданні 01.03.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 29.03.2022.
В судовому засіданні 29.03.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.04.2022.
Позивач, відповідач явки повноважного представника в судове засідання 12.04.2022 не забезпечили.
12.04.2022 на адресу суду надійшла заява вх.№7674/22 про розгляд справи без участі позивача та його представника з огляду на об'єктивні обставини збройної агресії, керуючись положеннями Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022.
12.04.2022 на адресу суду надійшло клопотання вх.№7679/22 відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 01.03.2022 через участь в іншому судовому засіданні. Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване, оскільки відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити в разі необхідності явку іншого представника в судове засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті. Крім того, в судовому засіданні 01.03.2022 розгляд справи відкладався на 29.03.2022. Явка представників сторін в судове засідання на 12.04.2022 судом не визнавалася обов'язковою.
12.04.2022 на адресу суду надійшло клопотання вх.№7682/22 третьої особи1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання 01.03.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Слід зазначити, що в судовому засіданні 01.03.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 29.03.2022. Вимоги ухвали суду від 22.09.2021 стосовно надання письмових пояснень третя особа1 не виконала. Неявка третьої особи1 не перешкоджає розгляду справи по суті.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» в порядку суброгації переходять права та обов'язки потерпілого в деліктному зобов'язанні, що сталося внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП України, посадовою, відповідальною особою ОСОБА_1 . Так, відповідно до Постанови Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/388/19 від 07.02.2019 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_1 , який будучи посадовою, відповідальною особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, а саме не виявив та допустив вибоїну шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 отримав пошкодження.
В зв'язку з викладеним, відповідно до умов Договору добровільного страхування транспортного засобу № 06/02-40К-0118391 від 30.10.2018 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» нарахувало ОСОБА_2 (потерпілому) витрати на ремонт транспортного засобу «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , в сумі 37180,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР 043189 від 29 травня 2019 року про сплату 7520,00 грн. та Довідкою про зарахування до несплачених страхових платежів суми у розмірі 29 660, 00 грн.
У відповіді на відзив (вх.№27728/21 від 19.11.2021) позивач зазначив, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт передачі вулиці, на якій відбулось ДТП, на баланс до ЛКП «Львівастодор», а зазначене Рішення Львівською міської ради №909 від 30.09.2016 року лише закріплює необхідність оформити акт передачі-приймання, у встановленому порядку. Водночас відповідач не надає сам акт передачі та жодних підтверджень щодо його оформлення.
Крім цього, оскільки ОСОБА_1 був посадовою особою в Залізничній Районній адміністрації Львівської міської ради, відповідальною за забезпечення безпеки дорожнього руху, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП України, а саме порушив правила, не виявив та допустив вибоїну шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 отримав пошкодження, то саме на Залізничній районній адміністрації лежить обов'язок з відшкодування завданої шкоди.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№ 26647/21 від 11.11.2021) та додаткових поясненнях (вх.№29988/21 від 13.12.2021). Зокрема, зазначив, що Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради не є власником доріг і повноваженнями, вказаними у статті 9, 24 ЗУ «Про дорожній рух» не наділена, що випливає з Положення про Залізничну районну адміністрацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №977 від 19.06.2016 року (надалі Положення) та розмежуваннями повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року, що діяли на момент дорожньо-транспортної події та на момент звернення до суду.
Також, повідомив, що ділянка вулично-шляхової мережі на вул. Щирецькій від №86 до аеропорту (в.т.ч.99) являється незавершеним будівництвом. Залізнична районна адміністрація Львівської міської не є балансоутримувачем даної ділянки дороги вулично-шляхового господарства, штучних споруд та всіх об'єктів благоустрою, які розташовані у межах червоних ліній, оскільки така була передана для обслуговування в ЛКП «Львівавтодор», відповідно до Рішення Львівської міської ради №909 від 30.09.2016 року «Про надання функцій замовника ЛКП «Львівавтодор». Відповідно до 4.4. вказаного рішення дана ділянка дороги мала бути передана на баланс експлуатуючим організаціям після завершення робіт. Такі роботи станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди були не завершені. Дана ділянка дороги на баланс Залізничної районної адміністрації не передана, а відповідно, дана ділянка дороги в районній адміністрації не перебуває на обліку.
Позиція третьої особи1
Третя особа1 пояснень по суті спору не надала.
Позиція третьої особи2
У поясненнях (вх.№23840/21 від 12.10.2021) третя особа2 зазначила, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі і вважає належним визначення Залізничної районної адміністрації відповідачем у даній справ, оскільки саме вона є уповноваженим Львівською міською радою (власником) органом, який зобов'язаний здійснювати заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць і, відповідно, нести відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у його віданні, в тому числі і на ділянці дороги вул. Щирецька, 99 - вул. Любінська, 168, у м. Львові.
Наголосив, що ЛКП «Львівавтодор» не є власником та/або балансоутримувачем комунального майна, а саме ділянки дороги вул. Щирецька, 99 - вул. Любінська, 168, у м. Львові, і відповідно, не наділено повноваженнями, вказаними у Законі України «Про дорожній рух» для власників або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, зокрема, здійснення заходів щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху, забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов. Отже, оскільки ні чинне законодавство, що регулює утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць, ні рішення Львівської міської ради від 30.09.2016 №909, не надають право ЛКП «Львівавтодор» виступати власником (замовником послуг) щодо утримання та/або ремонту вулично-дорожньої мережі на ділянці вул. Щирецька, 99 - вул. Любінська, 168, у м. Львові, та мати права (компетенції) власника, то відповідно ЛКП «Львівавтодор» не може бути зобов'язаний здійснювати компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів. Відповідач є уповноваженим Львівською міською радою органом, який здійснює заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг і вулиць в межах видатків міського бюджету, передбачених у щорічних кошторисах адміністрації.
У додаткових поясненнях (вх.№4840/22 від 22.02.2022) третя особа2 зазначив, що вина ОСОБА_1 , який є посадовою особою відповідача, у вчиненні 14.11.2018 р. о 22:00 год. в м. Львові по вул. Щирецька, 99 - Любінська, 168, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а саме порушенні правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, зокрема не виявленні та допущенні вибоїни шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , отримав пошкодження, є доведеною та підтвердженою матеріалами адміністративної справи № 462/388/19. Таким чином, зазначені вище обставини вказують на те, що ділянка вулично-шляхової мережі за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14.11.2018 р. (тобто на момент настання страхового випадку за результатами ДТП) не перебувала на утриманні та обслуговуванні в ЛКП «Львівавтодор».
Крім того, наголосив, що твердження відповідача про те, що він не є балансоутримувачем вказаної вище ділянки дороги; про те, що така була передана для обслуговування в ЛКП «Львівавтодор», а також про те, що дана ділянка вулично-шляхової мережі на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення була незавершеним будівництвом, замовником якого було ЛКП «Львівавтодор», не підтверджено і не доведено жодними належними та допустимими доказами.
Обставини справи
30.10.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/02-40К-0118391.
14.11.2018 року о 22:00 год. в м. Львові на вул. Щирецька, 99 - Люблінська, 168, ОСОБА_1 , будучи посадовою, відповідальною особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, а саме не виявив та допустив вибоїну шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 (який забезпечений Договором добровільного страхування наземного транспорту 06/02-40К-0118391 від 30.10.2018 р.), яким керував ОСОБА_3 , отримав пошкодження, чим ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.
Відповідно до Постанови Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/388/19 від 07.02.2019 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП України визнано ОСОБА_1 , який будучи посадовою, відповідальною особою, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, а саме не виявив та допустив вибоїну шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 отримав пошкодження.
27.05.2019 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розрахувало суму страхового відшкодування по даній страховій справі на підставі Рахунку №551 від 06.05.2019 року.
Згідно з умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту №06/02-40К-0118391 від 30.10.2018 року, на підставі страхового акту № 180000188369 від 27.05.2019 року, розрахунку суми страхового відшкодування та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , складає 37180,00 грн.
В зв'язку з викладеним і відповідно до умов Договору добровільного страхування транспортного засобу № 06/02-40К-0118391 від 30.10.2018 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» нарахувало ОСОБА_2 витрати на ремонт транспортного засобу «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , в сумі 37180,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР 043189 від 29 травня 2019 року про сплату 7 520, 00 грн. та Довідкою про зарахування до несплачених страхових платежів суми у розмірі 29 660, 00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування збитків за вихідним №10929/АК від 05.08.2021 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позиція суду
Згідно положень пп. «в», «г» пункту 2.12. Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху, а також на безпечні та зручні умови для руху.
При цьому до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невідкладному стані сталася з їх вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Також, відповідно до статті 998 ЦК України, виплата Страховиком страхового відшкодування є обов'язком Страховика за договором. Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатись відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки Страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні.
Тобто, заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою потерпілий, чи Страховик після виплати потерпілому страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно з частинами першою-третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Крім того, ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в поєному обсязі особою, яка її завдала.
Також, статтями 512, 514 ЦК України передбачено, що в установлених законом випадках кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою. Ці норми кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно з якими до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Під час виплати Страховиком Страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту відбувається заміна кредитора, і, як наслідок, у страховика виникає право вимоги до відповідальної особи щодо відшкодування йому завданої шкоди у порядку суброгації.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2019 року у справі №462/388/19 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної постанови вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується зібраними матеріалами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 138264 від 17.01.2019 року, схемою місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, письмовими поясненнями, Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 01.09.2014 р. та іншими матеріалами справи.
Даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою, відповідальною особою, 14.11.2018 р. о 22:00 год. в м. Львові по вул. Щирецька, 99 - Любінська, 168, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, а саме не виявив та допустив вибоїну шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , отримав пошкодження, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 462/388/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Залізничної районної адміністрації на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2019 року у справі №462/388/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі №462/388/19 апеляційну скаргу Голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову судді Залізниного районного суду м.Львова від 07 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, з усіма доданими до неї додатками невідкладно повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина ОСОБА_1 , який є посадовою особою відповідача, у вчиненні 14.11.2018 р. о 22:00 год. в м. Львові по вул. Щирецька, 99 - Любінська, 168, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а саме порушенні правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97, зокрема не виявленні та допущенні вибоїни шириною 30 см, в результаті чого транспортний засіб марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , отримав пошкодження, є доведеною та підтвердженою матеріалами адміністративної справи №462/388/19.
Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова, на момент події ОСОБА_1 працював в Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, а тому саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану їх працівником.
Отже, в даному випадку, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виступає замість потерпілого ( ОСОБА_5 ) в деліктному зобов'язанні, а особа, яка завдала шкоди (Відповідач), - його боржником.
Виходячи з вищенаведеного, до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» переходять права та обов'язки потерпілого в такому ж обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювана у межах фактичних витрат.
Оскільки, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» нарахувало за ремонт автомобіля «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_1 , страхове відшкодування в розмірі 37 180, 00 грн., що підтверджується страховим актом № 180000188369 від 27.05.2019 року, а різниця між фактичним збитком та виплаченою сумою страхового відшкодування Страховиком винного складає 37 180, 00 грн., то ціна позову становить 37 180,00 грн.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача про те, що він не є власником та балансоутримувачем доріг, а тому не повинен відшкодовувати завдану шкоду, з огляду на насутпне.
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Частина 1 статті 6 Закону України «Про дорожній рух» закріплює, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху, зокрема, належить організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Стаття 9 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Згідно до статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
В пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (далі - Єдині правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух: контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5 «Повноваження районної адміністрації» Розділу VI «Повноваження виконавчих органів, які підпорядковані заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 (далі - Положення), до повноважень районної адміністрації належить управління майном на території району, яке належить до комунальної власності м. Львова, у встановлених міською радою та її виконавчим комітетом межах.
Також підпункт 5.3.1 пункту 5 «Повноваження районної адміністрації» Розділу VI «Повноваження виконавчих органів, які підпорядковані заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства» Положення визначає, що до повноважень районної адміністрації належить організація за рахунок бюджетних коштів на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства України, відповідач є уповноваженим Львівською міською радою (власником) органом, який зобов'язаний здійснювати заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць і, відповідно, нести відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у його віданні, в тому числі і на ділянці дороги вул. Щирецька, 99 - вул. Любінська, 168, у м. Львові.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про автомобільні дороги» до обов'язків органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг відносять:
1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;
2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст га інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами;
3) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів.
Дане положення деталізоване відповідно до ст. 21 ЗУ «Про автомобільні дороги», де зазначено, що саме органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, а також якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Стосовно того, хто є балансоутримувачем даної вулиці, то відповідач в своєму відзиві зазначає, що дана ділянка дороги була передана для обслуговування в ЛКП «Львівавтодор» відповідно до Рішення Львівської міської ради №909 від 30.09.2016 року. Однак, відповідно до даного рішення, ЛКП «Львівавтодор» було надано функції замовника на проектування та будівництво об'єкта «Будівництво вул. Ряшівська (від вул. Є. Патона до вул. Кульпарівської) з транспортними розв'язками» (І черга).
Пунктом 2 рішення Львівської міської ради від 30.09.2016 №909 передбачено, що Управлінню капітального будівництва необхідно передати, а Львівському комунальному підприємству «Львівавтодор» прийняти проектно-кошторисну документацію і позитивний експертний звіт по об'єкту «Будівництво вул. Ряшівської (від вул. Є. Патона до вул. Кульпарківської) з транспортними розв'язками» (І черга).
Пунктами 4.1, 4.2 рішення Львівської міської ради від 30.09.2016 №909 передбачено, що ЛКП «Львівавтодор» має отримати вихідні дані на проектування, розробити та затвердити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію об'єкта «Будівництво вул. Ряшівської (від вул. Є. Патона до вул. Кульпарківської) з транспортними розв'язками» (І черга), після чого - здійснити будівництво об'єкта.
Крім цього, відповідач не надає жодних доказів, які б підтверджували факт передачі вулиці, на якій відбулось ДТП, на баланс до ЛКП «Львівастодор», а зазначене Рішення Львівською міської ради №909 від 30.09.2016 року лише закріплює необхідність оформити акт передачі-приймання, у встановленому порядку. Водночас відповідач не надає сам акт передачі та жодних підтверджень щодо його оформлення.
Крім цього, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07 лютого 2019 року у справі №462/388/19, яка набрала законної сили, станом на час розгляду справи не скасована, ОСОБА_1 , котрий був посадовою особою в Залізничній Районній адміністрації Львівської міської ради, відповідальною за забезпечення безпеки дорожнього руху, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, враховуючи норми законодавства, всі обставини і факти, зокрема доведеність вини Ониськіва М.В., який є посадовою особою відповідача, у вчиненні 14.11.2018 р. в м. Львові по вул. Щирецька, 99 - Любінська, 168, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, та неспростовність вказаного вище відповідачем, можна дійти висновку, що Залізнична районна адміністрація є уповноваженим органом, який зобов'язаний здійснювати заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць і, відповідно, нести відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у його віданні, в тому числі і на ділянці дороги вул. Щирецька, 99 - вул. Любінська, 168, у м. Львові.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №ЗР032928 від 07.04.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04056084; 79022, м. Львів, вул. Виговського, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (код ЄДРПОУ 24175269; 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44) 37180,00 грн (тридцять сім тисяч сто вісімдесят гривень) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 20.04.2022.
Суддя Кидисюк Р.А.