справа № 380/4393/22
15 квітня 2022 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю III групи до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю у розмірі семи мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 08.04.2021 за №325.
Ухвалою від 23.02.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи.
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи(інвалід 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни), про що позивачу видано посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи.
У 2021 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3391 грн., що не заперечується сторонами.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
Відповідач надав відповідь, якою повідомив, що згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 "Деякі питання виплати у 2021році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", розмір разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи становить 3391,00 грн.
Не погодившись із такою відповіддю відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту".
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі - Закон №367-ХІV) , яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений ст.13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 08.04.2021 року №325 (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 3391 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ст.13 Закону №3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст.13 Закону №3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 294-IX від 14.11.2019 установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 - 1769,00гривень. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи до 5 травня у 2021 році становить 12383 грн. (1769,00грн х 7).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи до 5 травня у 2021 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, та позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю III групи до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26180956), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю у розмірі семи мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сакалош В.М.