справа № 813/1814/17
18 квітня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представників позивача від 04 грудня 2020 року про винесення додаткового рішення (в порядку ст. 252 КАС України) у справі № 813/1814/17 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 813/1814/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 19 березня 2019 року касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 813/1814/17 позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС № 0001951400/13199 від 17 жовтня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0003532200 від 03 травня 2017 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0003552200 від 03 травня 2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 01059900) сплачений судовий збір у розмірі 565448,42 грн відповідно до платіжного доручення № 274437 від 16 травня 2017 року, у розмірі 93442,77 грн відповідно до платіжного доручення № 274366 від 16 травня 2017 року, у розмірі 331165,08 грн відповідно до платіжного доручення № 274316 від 16 травня 2017 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 813/1814/17 скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003532200 від 03 травня 2017 року в частині грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем - 1921583,00 грн (один мільйон дев'ятсот двадцять одна гривня п'ятсот вісімдесят три гривні) та за штрафними санкціями - 763580,00 грн (сімсот шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят гривні), а всього на загальну суму - 2685163,00 грн (два мільйона шістсот вісімдесят п'ять тисячі сто шістдесят три гривні). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0001951400/13199 від 17 жовтня 2016 року в частині грошового зобов'язання за платежем чистого прибутку за основним платежем - 657371,00 грн (шістсот п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят одна гривня) та за штрафними санкціями - 164314,00 грн (сто шістдесят чотири тисячі триста чотирнадцять гривні), а всього на загальну суму - 821685 грн (вісімсот двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять гривні).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003552200 від 03 травня 2017 року з податку на додану вартість за основним платежем 4153012,00 грн (чотири мільйона сто п'ятдесят три тисячі дванадцять гривні) та за штрафними санкціями 2 076506,00 грн (два мільйони сімдесят шість тисяч п'ятсот шість гривні), а всього на загальну суму - 6295518,00 грн (шість мільйони двісті дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривні) грн. В решті вимог відмовлено.
04 грудня 2020 року від представників позивача через канцелярію суду надійшла заява про винесення додаткового рішення (в порядку ст. 252 КАС України), яка мотивована тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 813/1814/17 вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» сплачений судовий збір у розмірі 565448,42 грн відповідно до платіжного доручення № 274437 від 16 травня 2017 року, у розмірі 93442,77 грн відповідно до платіжного доручення № 274366 від 16 травня 2017 року, у розмірі 331165,08 грн відповідно до платіжного доручення № 274316 від 16 травня 2017 року. Разом з тим під час попереднього розгляду справи за подання апеляційної скарги Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» платіжним дорученням № 912097 від 15 травня 2018 року було сплачено судовий збір у розмірі 925050,00 грн, а також за подання касаційної скарги платіжними дорученнями № 2104 від 22 серпня 2018 року, № 2115 від 23 серпня 2018 року, № 2129 від 27 серпня 2018 року, № 1148912 від 28 серпня 2018 року, № 2133 від 28 серпня 2018 року було сплачено судовий збір на загальну суму 1850100,00 грн. Оскільки судом вирішено питання не щодо усіх судових витрат, понесених Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця», то представники позивача просять суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо понесених Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг.
Вирішуючи заяву представників позивача про винесення додаткового рішення (в порядку ст. 252 КАС України), суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Зазначеним законом передбачено сплату за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а також апеляційної та касаційної скарг на рішення суду судового збору у відповідних розмірах.
В той же час правове регулювання розподілу судових витрат визначає стаття 139 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому згідно із частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що за загальним правилом розподіл судових витрат в залежності від результату розгляду справи (задоволення позову (повністю чи частково), відмова у задоволенні позову) здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі. Проте якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінює судове рішення або ж ухвалює нове, то обов'язок зміни розподілу судових витрат покладається відповідно на такий суд.
У контексті викладеного суд відзначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 813/1814/17 позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» задоволено повністю.
У свою чергу постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 813/1814/17 скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково.
Таким чином, у цій справі має місце ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення, а тому в силу імперативних вимог частини шостої статті 139 КАС України обов'язок щодо розподілу судових витрат в такому випадку не може бути покладений на суд першої інстанції.
За таких обставин правові підстави для ухвалення додаткового рішення у цій справі відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене суд відмовляє в ухваленні додаткового рішення за заявою представників позивача від 04 грудня 2020 року про винесення додаткового рішення (в порядку ст. 252 КАС України).
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою представників позивача від 04 грудня 2020 року про винесення додаткового рішення (в порядку ст. 252 КАС України) у справі № 813/1814/17 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Повний текст ухвали складено 18 квітня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.