79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.04.2022 Справа № 914/378/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго»
до відповідача: Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області
про: стягнення 56 298,56 грн.,
без виклику сторін,
11.02.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про стягнення 56 298,56 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Виклад позиції позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що розрахунки в повному обсязі відповідач за поставлений природний газ не провів, у зв'язку з чим позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (надалі-позивач) та Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області (надалі-відповідач) уклали договір №378 про постачання природного газу від 16.08.2021 року (надалі-договір) за результатами електронного аукціону.
Відповідно до п.3.3 договору, ціна газу становить 16 200,00 грн. за 1000 куб.м., та компенсація вартості послуги доступу до потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу.
Згідно з п.3.7 договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і становить 300 186,00 грн. у т.ч. ПДВ-20%.
Протягом дії договору, позивач поставив відповідачу природний газ на суму 91 237,61 грн., що підтверджується підписаними двосторонньо актами приймання-передачі природного газу:
-Акт приймання-передачі природного газу №702 за листопад 2021 р. на суму 56 298,56 грн.;
-Акт приймання-передачі природного газу №634 за жовтень 2021 р. на суму 30 257,28 грн.;
У вказаних актах підставою вказано договір №378 від 16.08.2021р.
16.11.2021 року відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 30 257,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19043 від 16.11.2021 року та на суму 4 681,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19044 від 16.11.2021р., всього на загальну суму 34 939,05 грн.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021р.-27.01.2022р., складеного позивачем в односторонньому порядку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 56 298,56 грн. з ПДВ.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як слідує з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №378 від 16.08.2021р. постачання (купівлі-продажу) природного газу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як слідує з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок несплати в повному обсязі поставленого природного газу відповідачем.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов'язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.
Згідно п.1 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року N2496 (в редакції чинній на момент існування правовідносин між сторонами) ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).
Згідно п.1 розділу II Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду, як суб'єкту ринку природного газу;
-наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду, як суб'єкту ринку природного газу;
-наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
-наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача;
-відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
У пункті 5 Правил наведено умови, що є істотними та обов'язковими до договору постачання природного газу, зокрема :
-предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах);
-порядок перегляду та коригування договірних планових об'ємів (обсягів) постачання/споживання природного газу, у тому числі протягом розрахункового періоду;
-порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ;
Пунктом 10 Правил унормовано, що споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до п.12 Правил, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
У відповідності до п. 2 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, споживачі для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключені їх об'єкти.
Відповідно до п. 4 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи; оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до п.6 розділ 6 глава 6 Кодексу ГРМ визначено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Судом встановлено, що 16.08.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (постачальник, позивач) та Бісковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області (покупець, відповідач) був укладений договір №378 постачання природного газу.
На підтвердження факту приймання-передачі природного газу у період жовтень-листопад 2021 року між сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу: №634 за жовтень 2021 р. на суму 30 257,28 грн. та №702 за листопад 2021 р. на суму 56 298,56 грн.;У вказаних актах підставою вказано договір №378 від 16.08.2021р.
16.11.2021 року відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 30 257,28 грн., що стверджується платіжним дорученням №19043 від 16.11.2021 року та на суму 4 681,77 грн., що стверджується платіжним дорученням №19044 від 16.11.2021р., всього на загальну суму 34 939,05 грн.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 91 237,61 грн. Відповідачем розрахунки в повному обсязі не проведено.
Таким чином, враховуючи часткову оплату, неоплаченим залишився отриманий відповідачем природний газ на суму 56 298,56 грн., поставлений згідно зазначених актів приймання-передачі природного газу.
Відтак, станом на день звернення до суду та на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 56 298,56 грн.
Враховуючи у сукупності викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухиляється від зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу в обсягах, визначених в акті приймання - передачі за спірний період.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 56 298,56 грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №840 від 08.02.2022р. на суму 2 481,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області (адреса: 81457, Львівська обл., Самбірський район, с.Бісковичі, вул.Я.Мудрого, буд.3, код ЄДРПОУ 04370030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (адреса: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.86в, офіс 6, код ЄДРПОУ 42892355) заборгованість у сумі 56 298,56 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.