печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1187/22-к
04 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання від 11.10.2021, в рамках кримінального провадження № 42021000000000910, -
ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст. 220 КПК України, яка полягає у не розгляді клопотання від 11.10.2021, в рамках кримінального провадження № 42021000000000910.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та представник Державного бюро розслідувань не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. На адресу суду надійшли заперечення представника органу досудового розслідування, в яких останній просив відмовити у задоволенні скарги.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в ст. 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Як встановлено, 11.10.2021 ОСОБА_3 направив до Державного бюро розслідувань клопотання від 11.10.2021, в межах кримінального провадження № 42021000000000910, яке отримано уповноваженою особою 12.10.2021.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що постановою процесуального керівника від 15.06.2021 матеріали досудового розслідування № 42021000000000903 від 22.04.2021, № 42021000000000904 від 22.04.2021, № 42021000000000905 від 22.04.2021, № 42021000000000906 від 22.04.2021, № 42021000000000907 від 22.04.2021, № 42021000000000908 від 22.04.2021, № 42021000000000909 від 22.04.2021, № 42021000000000910 від 22.04.2021, № 42021000000000911 від 22.04.2021, № 42021000000000912 від 22.04.2021 об'єднанні в одне кримінальне провадження за № 42021000000000903.
Так, 01.12.2021 слідчим Державного бюро розслідування ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_3 було скеровано відповідь за вих. № 37833-21/10-5-02-02-21250/21 з результатом розгляду клопотання від 11.10.2021 та копію постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 15.06.2021.
Частиною 2 ст. 305 КПК України встановлено, що слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Враховуючи те, що оскаржувана бездіяльність слідчого самостійно припинена, слідчий суддя вважає за необхідне закрити провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України, у кримінальному провадженні № 42021000000000910 від 22.04. 2021.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220, 303, 305, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
Провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання від 11.10.2021, в рамках кримінального провадження № 42021000000000910 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1