печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1346/22-к
04 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання від 25.11.2021, в рамках кримінального провадження № 420210000000484, -
ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст. 220 КПК України, яка полягає у не розгляді клопотання від 25.11.2021, в рамках кримінального провадження № 420210000000484.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та представник Територіального управління Державного бюро розслідувань не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в ст. 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420210000000484.
25.11.2021 ОСОБА_3 направив до Територіального управління Державного бюро розслідувань клопотання від 25.11.2021, в межах кримінального провадження № 420210000000484, яке отримано уповноваженою особою 29.11.2021.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор, слідчий, дізнавач здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого/прокурора) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 25.11.2021.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену посадову особу у даному кримінальному провадженні розглянути клопотання ОСОБА_3 від 25.11.2021 у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання від 25.11.2021, в рамках кримінального провадження № 420210000000484 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 420210000000484, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 25.11.2021, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, про що повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1