Справа № 372/956/22
Провадження № 1-кп-195/22
іменем України
19 квітня 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021116230000617 від 13 жовтня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухова Київської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, офіційно не непрацевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 16 лютого 2021 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
16 лютого 2021 року вироком Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_3 був засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
22 лютого 2021 року до Обухівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло розпорядження Обухівського районного суду Київської області про виконання вироку Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, що набрав законної сили 19 березня 2021 року щодо ОСОБА_3 .
01 липня 2021 року ОСОБА_3 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попереджений про те, що у разі ухилення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.389 КК України може бути притягнутий до кримінальної відповідальності про що ним надана підписка. Цього ж дня ОСОБА_3 був направлений для відбування покарання у виді громадських робіт до комунального підприємства «Міське господарство» та зобов'язаний був приступити до відбування покарання з 02 липня 2021 року, але до відбування призначеного Обухівським районним судом Київської області покарання у виді громадських робіт строком 100 годин засуджений ОСОБА_3 не приступив.
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 допустив невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді дискредитації правосуддя та авторитету правоохоронних органів, бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, направленим на невиконання обов'язку відпрацювати на громадських роботах необхідну кількість годин, визначених вироком суду, безпідставно не відпрацював призначені вироком Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року 100 годин громадських робіт відповідно до складених графіків, ухилившись таким чином від відбування вказаного покарання.
Саме такі обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, встановлені органом досудового розслідування.
Під час дізнання обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_4 , склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини, висловив розуміння роз'ясненим наслідкам неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до Обухівського районного суду Київської області 15 квітня 2022 року у порядку КПК України з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт і додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.
Зокрема, обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди ОСОБА_3 на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Також до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
-заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена у присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку;
-матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявні у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, доведена повністю.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Згідно з ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, дані про особу винного, котрий офіційно непрацевлаштований, не одружений, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за умисне кримінальне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 389 КК України, а саме у виді арешту.
Також, ураховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок у період відбування покарання, встановленого вироком Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, суд приходить до висновку про необхідність призначення останньому остаточного покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України шляхом повного приєднання невідбутого покарання до покарання за новим вироком.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню арешту відповідає 8 годин громадських робіт, а отже фактично 100 невідбутим годинам громадських робіт відповідає 12 дням арешту.
Таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
Документально підтверджених судових витрат не встановлено, а речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 371, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 376, 381-382 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання призначеного ОСОБА_3 даним вироком повністю приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року у виді громадських робіт, і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді арешту на строк 1 місяць 12 днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання після вступу вироку у законну силу.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до ч. 1ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
СуддяОСОБА_1