Справа № 752/17277/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2760/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Машкевич К.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
22 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
при секретарі - Максюк І.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальності «Екско Плюс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Людмила Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брагіна Наталія Вікторівна про визнання договорів купівлі-продажу удаваним в частині покупця, визнання покупцем за договорами купівлі-продажу, -
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Екско Плюс» та просив визнати удаваним в частині покупця договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 серпня 2020 року, серія та номер 1612, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С.; договір купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж АДРЕСА_2 від 11 вересня 2020 року, серія та номер 692, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; договір купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку №58 по пр-ту Голосіївському в м.Києві від 11 вересня 2020 року, серія та номер 693, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; договір купівлі- продажу автомобіля LANDROVERDISCOVERYSPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 , від 04 липня 2017 року.
Визнати ОСОБА_3 покупцем за договором купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 серпня 2020 року, серія та номер 1612, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С.; за договором купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж АДРЕСА_2 від 11 вересня 2020 року, серія та номер 692, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; за договором купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж АДРЕСА_2 від 11 вересня 2020 року, серія та номер 693, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; за договором купівлі- продажу автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 , від 04 липня 2017 року.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову посилаючись в обґрунтування на те, що ОСОБА_3 фактично проживає у Грузії, але мав відносини з ОСОБА_2 та у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі ним подано позов до суду про визнання батьківства.
Зазначав, що маючи намір придбати нерухоме майно для себе та доньки, прибув з Грузії до України, однак забув паспорт громадянина України. В зв'язку з чим, оформив все майно на відповідача з домовленістю, що в подальшому придбане майно буде переоформлено на його ім'я, як дійсного покупця.
Фактично позивач купив: автомобіль LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 ; квартиру АДРЕСА_1 ; машиномісце в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 ; машиномісце в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3 .
Посилається на те, що відповідач не визнає його покупцем вказаного майна, в зв'язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом свого права, а також погрожує відчужити майно, щоб унеможливити виконання рішення в майбутньому.
Зазначає, що відповідач уклала договір дарування Ѕ частини квартири, тобто існує реальна загроза відчуження іншого майна.
Вважає, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому просив накласти арешт на автомобіль LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 ; Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ; машиномісце в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 ; машиномісце в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на : автомобіль LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 ; Ѕ квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 ; машиномісце в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_3 , загальна площа 19,6 кв.м, в будинку АДРЕСА_3 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 ; машиномісце в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_1 , загальна площа 19,6 кв.м, в будинку АДРЕСА_3 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі вважаючи, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що платником по всіх договорах виступала ОСОБА_2 , що підтверджується наданими позивачем квитанціями про здійснення оплати в рахукок виконання зобов'язань по вищезазначеним договорам, натомість позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу в розумінні норм чинного законодавства, що підтверджував би факт того, що ОСОБА_2 погрожує відчужити майно, щоб унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, та що існує реальна загроза відчуження майна, що належить відповідачу.
Також вважає, що надана позивачем інформаційна довідка з Державного реєстру прав власності та «Інформація з відомостей ДАІ» взагалі жодної доказової бази по необхідності вжиття заходів забезпечення позову не містять.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 149 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення, або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Згідно з п.п.1.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувусядо суду з позовом і просив:визнати удаваним в частині покупця договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 серпня 2020 року, серія та номер 1612, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С.; договір купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж АДРЕСА_2 від 11 вересня 2020 року, серія та номер 692, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; договір купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку №58 по пр-ту Голосіївському в м.Києві від 11 вересня 2020 року, серія та номер 693, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; договір купівлі- продажу автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 , від 04 липня 2017 року.
Визнати ОСОБА_3 покупцем за договором купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 серпня 2020 року, серія та номер 1612, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С.; за договором купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 від 11 вересня 2020 року, серія та номер 692, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; за договором купівлі- продажу машиномісця в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку T70;58 по пр-ту Голосіївському в м.Києві від 11 вересня 2020 року, серія та номер 693, посвідчений приватним нотаріусом Брагіною Н.В.; за договором купівлі- продажу автомобіля LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 , від 04 липня 2017 року.
У клопотані представника позивача - адвоката Басараб Н.В. про забезпечення позову, остання просила накласти арешт на автомобіль LAND ROVER DISCOVERY SPORT, 2015 року виписку, д.н.з НОМЕР_2 ; Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ; машиномісце в підвалі 1 підземного дворівневого паркінгу, гараж № НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 ; машиномісце в підвалі 1 підземного паркінгу, гараж № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3 .
На час розгляду справи існує достатньо обґрунтоване припущення, що ОСОБА_2 , як власник спірного майна, може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено наявності наміру відповідача відчужити чи передатив оренду спірне майно з метою уникнення виконання рішення суду, правильність висновків суду першої інстанції щодо накладення арешту на нерухоме майно не спростовують, оскільки обраний позивачемвид забезпечення позову - шляхом накладення арешту на спірні автомобіль, 1/2 частину квартири, машиномісця та гаражспрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.
Обраний позивачемвид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Накладення арешту на нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що питання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», оскільки відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків внаслідок накладення арешту на майно, доводи скарги щодо порушення норм процесуального на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.
Крім того, частиною 6 ст. 154 ЦПК України передбачене право сторони на звернення з клопотанням про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке має бути вирішене судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. При цьому у клопотанні про зустрічне забезпечення сторона має право зазначити один із видів такого забезпечення із обгрунтування саме такого виду забезпечення.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді