Справа № 372/4393/20
Провадження № 1-кп-136/22
іменем України
07 лютого 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110230001404 від 04 жовтня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вирівка Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, працюючого по найму, освіта професійно-технічна, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Обухівського районного суду Київської області від 20.11.2020 року по ч.1 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.194 КК України, -
ОСОБА_4 04 жовтня 2020 року приблизно о 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поряд із будинком АДРЕСА_3 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , затаївши образу на останнього про втручання в конфлікт останнього який мав місце близько о 10 год. 00 хв. 04 жовтня 2020 року, вирішив вчинити підпал сараю.
Реалізуючи умисел, направлений на знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до огорожі домоволодіння із зовнішньої сторони, вказаного домоволодіння, де дістав запальничку, яка перебувала в його кишені, та підпаливши ганчірку, яка знаходилась поряд, підпалив майно, а саме зовнішню стінку сараю, внаслідок чого вогнем було охоплено дах сараю.
Крім того, 28.10.2020 приблизно о 02 годині 35 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, через паркан, проник до території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться в АДРЕСА_3 , та знаходиться у користуванні ОСОБА_7 , де з зовнішньої сторони житлового приміщення, шляхом механічного пошкодження, від'єднав камери відеоспостереження марки «UNV IP camera IPC3612LR 3-PF28-D», 2017 року випуску, у кількості трьох штук, вартість однієї, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3649 від 05.11.2020 становить 1476,68 грн., а всього 4430, 04 грн.
Потому, шляхом відкриття металопластикових дверей першого поверху будинку відпочинку, що на території бази відпочинку, проник до приміщення кухні та перебуваючи у вказаному вище приміщенні, ОСОБА_4 таємно викрав індукційну плиту «Ergo» модель «IHP-1501», чорного кольору, 2020 року випуску, вартість якої відповідно до Висновку судово-товарознавчої експертизи №3649 від 05.11.2020 (далі Висновок експертизи) становить 989,98 грн. та електричну піч марки «Liberton LEO-650», чорного кольору, 2017 року випуску, вартість якої згідно Висновку експертизи становить 2271,89 грн., після чого почергово через металопластикове вікно виніс вказані речі з приміщення кухні до подвір'я бази відпочинку та склавши на будівельну одноколісну тачку типу «Атек», вартість якої згідно Висновку експертизи становить 1490,05 грн., куди також поклав камери відеоспостереження та попрямував з території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », таким чином з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.
Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 9191 грн. 96 коп. матеріальної шкоди та 198000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, дав показання, які відповідають обставинам вчинення злочинів за обвинуваченням, зокрема показав, що 04 жовтня 2020 року ввечері будучи сердитим на ОСОБА_6 , який проживав на той час з ним по сусідству підпалив ганчірку, кинув через паркан та залишив місце пригоди. Пізніше дізнався, що в наслідок його дій у останнього загорівся сарай. 28.10.2020 року вночі він вирішив викрасти майно потерпілого ОСОБА_7 з бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с.Підгірці, оскільки він працював у потерпілого, а той відмовився розраховуватись з ним за виконану роботу. З території бази він виніс камери відеонагляду, мікрохвильовку та індукційну плиту, сховав їх у кущі. Поки підшукував покупців на вказаний товар він із схованки зник. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, щодо стягнення з нього моральної шкоди заперечив.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 всудове засідання не з'явились, про час розгляду кримінального провадження повідомлялись належним чином. Заяв, клопотань суду не подали.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз'яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаних злочинів повністю доведена, а дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному пошкодженню чужого майна шляхом підпалу вірно кваліфіковані по ч.2 ст.194 КК України, а його ж умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням в інше приміщення по ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає доцільним застосування ст. 75,76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним інших злочинів можливе без його ізоляції від суспільства.
Щодо цивільного позову ОСОБА_7 то судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого потерпілому спричинено матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з обвинуваченого в розмірі доведеному в ході розгляду кримінального провадження. Суд вважає, що потерпілому також спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із протиправною поведінкою ОСОБА_4 . З врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступеню його вини, глибини страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 3000 грн. що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Процесуальні витрати підлягають стягненню з засудженого.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.194, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
по ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки,
по ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на п"ять років.
Відповідно до ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на Обухівський районний сектор №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області.
Звільнити негайно ОСОБА_4 з під-варти в залі суду.
Вирок Обухівського районного суду від 20 листопада 2020 року відносно ОСОБА_4 відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди 9191 грн. 96 коп., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а всього стягнути 12191 грн. 96 коп.
Речові докази: пачку сигарет, сліди від взуття знищити, CD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати в розмірі 5393 грн. 85 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави за проведення експертиз.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1