Справа № 184/548/22
Номер провадження 1-кп/184/90/22
15 квітня 2022 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та виклику учасників кримінального провадження кримінальне провадження № 120220463600003054 від 24.01.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:- 09.09.2020 року Орджонікідзевським міським судом за ч. 1 ст.309 КК України до штрафу 850 гривень. -01.02.2021 року Орджонікідзевським міським судом на підставі ст.53 ч.5 КК України штраф 850 грн. замінено на 50 годин громадських робіт.
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,-
24.01.2022 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на пішохідній доріжці біля кафе «Вавілон», розташованого за адресою будинок №6 по вул. Соборна в м. Покров Дніпропетровської області, на землі помітив одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл., який до позначки 1 мл., був заповнений рідиною світло-коричневого кольору. Зрозумівши, що вмістом знайденого ним одноразового шприца є наркотичний засіб "опій ацетильований", у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаного наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.
В цей же день та час, ОСОБА_2 , знаходячись там же, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу «опій ацетильований», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 15 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року, якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, діючи умисно, знайдений ним одноразовий медичний шприц, вмістом якої є наркотичний засіб «опій ацетильований», підняв із землі, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб «опій ацетильований» та поклав до кишені одягнутої на ньому куртки та став незаконно зберігати при собі, з подальшого особистого вживання без мети збуту, до моменту вилучення співробітниками поліції.
24.01.2022 о 13 годині 06 хвилин біля будинку № 54 по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області працівниками поліції на підставі ст. 260-264 КУпАП затримано ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП. Під час особистого огляду ОСОБА_2 виявлено одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл., який до позначки 1 мл., заповнений рідиною світло коричневого кольору, який згідно висновку судово-хімічної експертизи № СЕ-19/104- 22/4111-НЗПРАП від 14.02.2022 має масу 0,9515 г та містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0214 г.
Відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «опій ацетильований» віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч.1 ст.302 КПК України, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до правил, передбачених ст.ст. 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_2 , який був представлений захисником ОСОБА_3 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Також, у вказаній заяві зазначив, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною, без будь-якого незаконного примусу чи обіцянки, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, не працює, не одружений, має постійне місце проживання, за місцем проживання скарг та заяв на ОСОБА_2 не надходило, на обліку у лікаря фтизіатра, психіатра та нарколога не перебуває.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, враховуючи відсутність в обвинуваченої постійного місця роботи та доказів наявності джерел доходу, що унеможливлює призначення останній покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі у межах ч.1 ст. 309 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.
Суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, що не буде суперечити загальним засадам призначення покарання.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, оскільки для застосування даної норми необхідною умовою є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні - медичний шприц об'ємом 2,0 мл в якому знаходяться речовина світло коричневого кольору масою 0,3515г та містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, котрий упаковано до спеціального пакету з полімерного матеріалу. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0214г., після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 01 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 01 (один) рік.
Відповідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у даному кримінальному провадженні, а саме:
-судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-22/4111-НЗПРАП від 14.02.2022, які складають 1029,72 гривень.
Речові докази - медичний шприц об'ємом 2,0 мл в якому знаходяться речовина світло коричневого кольору масою 0,3515г та містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, котрий упаковано до спеціального пакету з полімерного матеріалу. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0214г., після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
У відповідності до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1