СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/142/22
пр. № 2/759/2340/22
18 квітня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради №Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
04.01.2022 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 5525,12 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 4444,18 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11088,56 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 928,38 грн, витрати пов'язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33,00 грн. та 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову, позивач вказує, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги №601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії. Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , однак своєчасно не сплачує за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась вказана заборгованість, що і змусило позивача звернутися до суд за захистом порушеного права. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2022 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с.60-62).
02.02.2022 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов з додатками, в якому останній проти вимог позивача заперечував, просив застосувати строк позовної давності до вимог про сплату боргу до 01.05.2018 р., в іншій частині зазначив, що борг частково погашено в розмірі 5000,00 грн. за опалення. Позивач також зазначив,що наявний лічильник гарячої води, він взятий на облік, проте заборгованість з централізованого постачання гарячої води розрахована не по лічильнику (а.с.71-75).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01 травня 2018 надання послуги з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». З 01 травня 2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього з закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між позивачем та відповідачем не укладався, а тому на теперішній час договір укладений до 01 травня 2019 року. Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила). Відповідно до п.8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води. Відповідно до ч.7 статті 26 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем -фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. На виконання вимог Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача. Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Крім того, постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 міститься висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташована і квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго".
Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, постачання яких здійснює позивач.
Відповідно до п. п. 1, 6, 9 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперевність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).
У Постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом не надання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
Питання надання послуг з ЦО та ЦПГВ регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно- правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Отже, на законодавчому рівні Відповідачу заборонено приймати до уваги показники лічильника, який не пройшов повірку в строк, передбачений в технічному паспорті.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочннм інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев'ять років для засобів інших типів.
Відповідач надав до суду документи, а саме: акт № 1278 зняття пломб/опломбування вузла розподільчого обліку гарячої води від 07.08.2021 р.; акт приймання на абоненський облік засобів обліку води., свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акти контрольного зняття показників з лічильника ГВП (а.с.77-83).
Таким чином, відповідач довів що у квартирі АДРЕСА_1 наявні квартирні засоби обліку гарячої води. Проте, позивачем нарахована заборгованість згідно показників вузлів розподільного обліку на будинку.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких провожиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України.
При цьому, власник порушеного права може скористатися не любим, а конкретним способом захисту свого права, який, як правило, прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Оскільки оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово- комунальних послуг, що є різновидом претензії чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживач у випадку пред'явлення до нього вимог про стягнення таких нарахувань вправі заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку про відмову в цій частині вимог про стягнення заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 928,38 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1.1 Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно з п. 14 цього Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві погоджені між ними послуги за зазначеною вище адресою споживання. Доказів зворотнього стороною відповідача суду не надано.
Згідно матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та простроченням виконанням грошового зобов'язання у відповідача виникла заборгованість: за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 5525,12грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 4444,18 грн.,заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11088,56 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 928,38
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач взятих на себе зобов'язань в строки передбачені Договором належним чином не виконав, прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому суд приходить до переконання, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення станом з 01 травня 2018 року в розмірі 11088,56 грн., є обґрунтованою. Разом з тим зважаючи, що відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 5000,00 грн., то сума яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача в розмірі 6088,56 грн. (11088,56-5000,00)
Щодо позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача за період до 01 травня 2018 року, суд прийшов до наступного.
Відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між останнім та позивачем 11 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.
04.01.2022 року позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права за період до 01 травня 2018 року, що підтверджено відбитком штампу Святошинського районного суду м. Києва.
Відтак, слід застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за послуги з опалення станом до 01.05.2018 року в розмірі 5525,12грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 4444,18 грн,, а тому суд прийшов до висновку про те, що у цій частині позову необхідно відмовити.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн, яка є мінімальною при сплаті сулового збору такого роду позовів, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2270 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, витрати, понесені в зв'язку з розглядом справи в сумі 33,00 грн. (а.с.11, 55).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 261, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість, за послуги з централізованого опалення станом з 01 травня 2018 року в розмірі 6088 (шість тисяч вісімдесят вісім) грн. 56 коп.
В задоволенні іншої частини позову, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрати, понесені в зв'язку з розглядом справи в сумі 33,00 грн., а всього разом 2303 (дві тисячі триста три) грн.00 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Зазначити дані сторін:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5; поточний рахунок № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/020 філія - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Д. Бабич