Справа № 369/3689/21
Провадження № 2/369/1031/22
Іменем України
14.02.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., представника позивача Зінчука Я.В. , представника відповідача 1 Ващенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольга Олександрівна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -
Позивач ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - перший відповідач) та ОСОБА_3 (далі - другий відповідач), третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольга Олександрівна про визнання недійсним договору дарування від 28.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Нікодон О.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 1215 (номер запису про право власності 6817138); скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 28.08.2014 року за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; припинення права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
13.03.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 129/П/60/2008-840 на підставі заяви про надання кредиту у розмірі 129 440,94 доларів США для придбання цінних паперів.
Відповідно до розділу 1 договору банк надав відповідачу 1 грошові кошти в розмірі 129 440,94 доларів США, на строк 20 років з 13.03.2008 року до 10.03.2028 року у порядку, визначеному розділом 1 договору.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів (дисконтних облігацій) у бездокументарній формі випуску у кількості 8 570 шт., емітованих ТОВ «УКРГАЗ» з номінальною вартістю кожної облігації 30 грн., згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-244/81-06-2/2008/001 від 11.03.2008 року, що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «УКРГАЗ» з подальшим їх обміном на об'єкт нерухомості - квартиру, яка по договору про резервування/бронювання приміщення № 6/1/11/17/Ж від 14.02.2008 року, що укладений між позичальником та ТОВ «УКРГАЗ», на підставі якого за позичальником резервується/бронюється об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-5-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрфінансгруп» був укладений договір № GL4N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовам даного договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений договір № GL4N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
З інформаційної довідки, позивачу стало відомо, що відповідач 1 03.11.2011 року отримавши свідоцтво про право власності зареєстрував за собою квартиру АДРЕСА_1 (нова адреса).
Відповідно до п. 4.3.5. кредитного договору - відповідач-1 протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний укласти з банком договір іпотеки нерухомості.
Позивач вважає, що в порушення вимог передбачених п. 4.3.5. кредитного договору, відповідач-1 отримавши свідоцтво про право власності на майно, подарував третій особі.
28.08.2014 року між відповідачем-1 та ОСОБА_3 (відповідач-2) було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО, зареєстрований в реєстрі за № 1215.
Це дає підстави вважати позивачу, що відповідач-1 усвідомлюючи, що на його майно буде звернуто стягнення, умисно порушив вимоги кредитного договору та подарував квартиру, що свідчить про фіктивність договору дарування та є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.
13.07.2021 року до суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання заперечила проти задоволення позовних вимог, мотивуючи його тим, що сторонами договору дарування було додержано всіх умов для настання реальних правових наслідків правочину, а сам правочин здійснений у відповідності до внутрішньої волі учасників правочину.
Позивачем не було надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того, що укладення спірного договору не відповідало дійсній волі відповідача-2.
Під час укладення оспорюваного договору дарування відповідач було роз'яснено нотаріусом права та обов'язки сторін, і відповідача розуміли значення своїх дій.
Також перший відповідач просила застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні позовних вимог.
11.08.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній підтримав задоволення позовних вимог та визнав безпідставними доводи першого відповідача про пропуск строку позовної давності.
28.10.2021 року до суду від першого відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 14.02.2022 року представник позивача підтримав задоволення позовних вимог у повному обсязі, представник першого відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Другий відповідач та третя особа у судове засідання 14.02.2022 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 13.03.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 129/П/60/2008-840 на підставі заяви ОСОБА_2 про надання кредиту у розмірі 129 440,94 доларів США для придбання цінних паперів.
Відповідно до розділу 1 договору банк надав відповідачу 1 грошові кошти в розмірі 129 440,94 доларів США, на строк 20 років з 13.03.2008 року до 10.03.2028 року у порядку, визначеному розділом 1 договору.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів (дисконтних облігацій) у бездокументарній формі випуску у кількості 8 570 шт., емітованих ТОВ «УКРГАЗ» з номінальною вартістю кожної облігації 30 грн., згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-244/81-06-2/2008/001 від 11.03.2008 року, що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «УКРГАЗ» з подальшим їх обміном на об'єкт нерухомості - квартиру, яка по договору про резервування/бронювання приміщення № 6/1/11/17/Ж від 14.02.2008 року, що укладений між позичальником та ТОВ «УКРГАЗ», на підставі якого за позичальником резервується/бронюється об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , поверх 11.
13.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладеного договір застави цінних паперів, згідно якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з кредитного договору № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року передає в заставу, а заставодержатель - прийняти в заставу предмет застави, а заставодержатель - прийняти в заставу предмет застави.
Відповідно до договору застави цінних паперів - предмет застави - цінні папери, випущені у бездокументальній формі, що належать заставодавцю на праві власності.
Предмет застави зберігається (обілковується) на рахунку у цінних паперах і належить заставодавцю на праві власності , що підтверджується випискою про залишок на рахунку у цінних паперах № НОМЕР_1 .
13.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладеного договір застави майнових прав на передачу квартири у власність № 71.
Відповідно до п. 1.1. договору заставодавець в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року передає заставодержателю в заставу належні йому майнові права. Майнові права оцінюються сторонами в сумі 642 750 грн, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття майнових прав у заставу складає 127 277,23 доларів США.
13.03.2008 року Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладеного договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-244/81-06-2/2008/001.
Відповідно до пункту 1.1. договору заставодавець в забезпечення виконання зобов'язань передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, предмет застави - належні заставодавцеві на підставі угоди майнові права.
28.08.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Нікодон О.О., зареєстрований в реєстрі за № 1215.
05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-5-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрфінансгруп» був укладений договір № GL4N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовам даного договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений договір № GL4N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів від 13.03.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
Перший відповідач 03.11.2011 року отримавши свідоцтво про право власності зареєструвала за собою квартиру АДРЕСА_1 (нова адреса).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 з 28.08.2014 року.
Суд встановив, що відповідно до п. 4.3.5. кредитного договору № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року позичальник протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний укласти з банком договір, передбачений п. 2.1.4. договору.
Водночас проаналізувавши зміст кредитного договору № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року, суд встановив відсутність у ньому п. 2.1.4. договору, на який міститься посилання у п. 4.3.5. кредитного договору.
Враховуючи наведене, суд встановив відсутність у п. 4.3.5. кредитного договору № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року обов'язку позичальника укладати з банком договір іпотеки протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України, також встановлено свободу договору, з посиланням на ст. 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарунком можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України).
Згідно з частиною другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).
Правовим наслідком укладання договору дарування є безповоротне припинення права власності у дарувальника на майно, що є предметом договору, та виникнення права власності на нього в обдарованої особи. Особливість договору дарування полягає у тому, що цей договір є безоплатним, а тому дарувальник не набуває права власності від обдарованої особи зустрічних дій майнового характеру.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено що оспорюваний договір дарування від 28.08.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Нікодон О.О., у присутності сторін із роз'ясненням значення і умов вчиненого правочину та його правових наслідків, встановленням відповідності цього договору дійсним намірам сторін.
Позивачем не було надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того що укладення спірних договорів не відповідало дійсній волі відповідачів, що оскаржувані ним договори дарування вчинялися під впливом обману з боку відповідачів, що відповідачами неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на їх волевиявлення.
При цьому, судом встановлено, що під час укладення оспорюваних договорів дарування відповідачам було роз'яснено нотаріусом права та обов'язки сторін і перший відповідач розуміла значення своїх дій.
Посилання позивача на те, що перший відповідач відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно другому відповідачу, був обізнаний про можливе стягнення з нього заборгованості на користь позивача, отже, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно, оцінюються судом критично, оскільки кредитний договір № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року не містить обов'язку першого відповідача укладати з банком договір іпотеки протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Крім того, позивач став новим кредитором за кредитним договором № 129/П/60/2008-840 від 13.03.2008 року на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.09.2020 року, тобто після 28.08.2014 року, укладення договору дарування квартири від 28.08.2014 року.
Доводи позивача на фіктивність укладеного між відповідачем договору дарування квартири від 28.08.2014 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Усі інші доводи сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.
Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовній вимозі про визнання недійсним договору дарування від 28.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Нікодон О.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 1215 (номер запису про право власності 6817138).
Також позивачем заявлено вимоги про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 28.08.2014 року за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; припинення права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що позовні вимоги про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 28.08.2014 року за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; припинення права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 є похідними вимогами від основної вимоги про визнання недійсним договору дарування від 28.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Нікодон О.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 1215 (номер запису про право власності 6817138), у задоволенні якої судом відмовлено, суд вирішив відмовити у задоволенні вимог про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 28.08.2014 року за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ; припинення права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Також першим відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Враховуючи встановлення судом безпідставності позовних вимог, позовна давність до вимог позивача не підлягає застосуванню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Нікодон Ольга Олександрівна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 18.04.2022 року.
Суддя А.В. Янченко