Справа № 362/5811/19
1-кп/357/322/22
07.04.2022 м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , в ході розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 263 ч.1 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою
На розгляді Білолоцерківського міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 263 ч.1 КК України. Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжений ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 квітня 2022 року.
Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного строку не надається можливим із поважної причини: 24 лютого 2022 р. російська федерація віроломно напала на державу Україна. В Україні йде війна. В Україні оголошено воєнний стан. Доставка обвинувачених, які утримуються під вартою із ДУ «Київський СІЗО» до суду, не здійснюється із зазначеної причини. Зв'язок між СІЗО і Білоцерківським міськрайонним судом, для можливості продовження судового розгляду кримінального провадження, відсутній. Також відсутній зв'язок із перекладачем ОСОБА_8 .
Судом постановлено ухвалу про неможливість продовження судового розгляду кримінального провадження за вказаної явки учасників судового засідання.
Водночас враховуючи закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , судом відповідно до вимог ст. 331 ч.3 КПК України на обговорення учасників судового засідання винесено питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.
Прокурор просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком на 60 днів. При цьому зазначив, що він обвинувачується у вчинені умисних особливо тяжкого і тяжкого злочинів, відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, він може переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи, проживання в Україні, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам, забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Захисник у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Суд вислухавши учасників судового засідання вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 слід продовжити строк тримання під вартою оскільки він згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжкого і тяжкого злочинів, не має в Україні постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, а ті, що є не є стримуючим фактором його поведінки. Наявні достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, який був встановлений та врахований слідчим суддею на стадії досудового розслідування, судом при застосуванні, продовженні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Недостатність застосування відносно нього
більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду.
Суд при прийнятті рішення зважає на вагомість досліджених судом доказів, наданих стороною обвинувачення щодо обгрунтуваності висунутого проти ОСОБА_7 кримінального обвинувачення.
Також суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризику: переховування від суду - втечі особи від суду, враховує: особу обвинуваченого - його моральність, відсутність міцних соціальних зв'язків та роду занять в Україні, його сімейний стан, наявність зв'язків з іншими особами, зв'язок з Україною, суворість покарання за злочини, у яких він згідно обвинувального акта обвинувачується (від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна), як елементи оцінки зазначеного ризику, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим ОСОБА_7 та можливості його уникнути.
Вищевказане дає суду підставу вважати доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти існуючому ризику та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд не знаходить підстав при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати також заставу, зважаючи на те, що відповідно до вимог ст. 183 ч.4 п.1 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням погрози застосування насильства.
При цьому суд зазначає, що згідно обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.
Суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 із тримання під вартою на інший більш м'який, у т.ч. домашній арешт, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою обвинуваченого, не зможе запобігти існуючому ризику та забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Суд визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_7 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,331,371,372 КПК України, суд,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави на строк 60 днів, до 05 червня 2022 р.
Копію ухвали надіслати обвинуваченому ОСОБА_10 , начальнику ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України.
Судді
Білоцерківського міськрайонного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3