Справа № 615/231/21
Провадження № 1-кп/615/42/22
06 квітня 2022 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 22.12.2019 року за №62019170000001350 за ч.1 ст.286 КК України відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого, що офіційно не працює, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
встановив:
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_3 22.12.2019 року приблизно о 13:20 год., керуючи автомобілем ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ММЗ-81021, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський в напрямку з м. Полтава до м. Валки Харківської області. Здійснюючи поворот ліворуч до АЗС в районі 424км+600м, діючи необережно, ОСОБА_3 проявив неуважність, не переконався в безпеці своїх дій, що це не створить небезпеки іншим учасникам руху, не зупинив керований ним автомобіль та не дав дорогу іншому транспортному засобу - автомобілю Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 (поліцейського зразку), який здійснював свої службові обов'язки та рухався з увімкненими проблисковими маячками під керуванням ОСОБА_7 в попутному напрямку по зустрічній смузі руху, маючи перевагу у русі, чи порушив п.3.2, 10.1 ПДР України, згідно з якими:
- п.3.2 У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів);
- п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху
допустив зіткнення з поліцейським автомобілем. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Mitsubishi Outlander ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Таким чином, на думку органу досудового розслідування, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В судовому засіданні захисник та потерпілий заявили клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження. При цьому потерпілий вказав, що дійсно помирився з обвинуваченим, претензій будь-якого характеру до нього не має.
Обвинувачений підтримав клопотання, просив задовольнити. Підтвердив, що суть обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України та підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності йому зрозумілі, вину за викладених прокурором обставин визнає повністю, не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України, наслідки йому зрозумілі. .
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання. Вважає наявними підстави для закриття провадження на підставі ст.46 КК України. Просив вирішити питання щодо речових доказів та стягнення судових витрат, які покласти на обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд доходить висновку, що клопотання захисника та потерпілого підлягає задоволенню за наступних обставин.
Ч.1 ст.285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Зі змісту ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з ч.3 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, відноситься до нетяжких злочинів з необережною формою вини.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що обвинувачений вперше вчинив з необережності нетяжкий злочин, примирився з потерпілим, відшкодував повністю завдані збитки.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв'язку із примиренням з потерпілим.
П.1 ч.2 ст.284 КПК України встановлює обов'язок суду закрити кримінальне провадження в зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, за наявності підстав, зазначених у ст.46 КК України, кримінальне провадження згідно вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України підлягає закриттю в судовому засіданні.
Згідно наданих прокурором ухвал слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2019 року, 26.12.2019 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , причеп ММЗ-81021, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіль Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 .
В судовому засіданні захисник просила зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді та повернути автомобілі власникам в порядку ст.100 КПК України, проти чого інші учасники не заперечували.
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд доходить висновку про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю).
При вирішенні питання щодо процесуальних витрат суд приймає до уваги тільки ті витрати, які були пов'язані із залученням експерта, з урахуванням належності, допустимості, достовірності та достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оскільки стороною обвинувачення доведено про необхідність понесення судових витрат на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 7/30СЕ-20 від 10.03.2020 року в сумі 7065,45 грн. та комплексної авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи звуко- і відеозапису № 7/1268/1269/11/1/196 КПСЕ-20 від 30.10.2020 року в сумі 8989,75 грн., обов'язок по відшкодуванню яких, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження - закрити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2019 року, 26.12.2019 року, транспортні засоби повернути власникам.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 16055,20 грн. на рахунок Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1