Справа № 199/1554/22
(3/199/885/22)
іменем України
14.04.2022 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому зсіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 18.01.2022 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, зазначено про те, що ОСОБА_1 18.01.2022 близько 15:30 години здійснив дрібне викрадення чужого майна: пиво «Янтар світле» 2 л. в гіпермаркеті «Фозі» по вул. Малиновського, 2.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час судового розгляду справи, до суду не з'явився.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Санкція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна бути зазначена вартість майна, оскільки, виходячи з ч. 3 ст. 51 КУпАП, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Зокрема, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Незважаючи на вимоги ч. 1 ст. 256 КУпАП та вказані рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкові і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов'язкових відомостей, визначених диспозицією ст. 51 КУпАП, а саме: щодо вартості викраденого майна та способу здійснення дрібного викрадення чужого майна, тобто шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає положенням ч. 1 ст. 256 КУпАП, відповідно даний протокол є неналежним доказом по справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення не містить відомостей стосовно суб'єкта вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки в справі відсутні будь-які документи, які б підтверджували відомості про особу ОСОБА_1 , відсутнє письмове пояснення останнього з приводу події правопорушення, при тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про наявність такого пояснення порушника.
Приймаючи до уваги практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко