15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 462/2013/20
провадження № 61-3047ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвоката Данильчуком Віталієм Михайловичем, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (далі - ТОВ «Веллфін») звернулося до суду з позовом про стягнення боргу у розмірі 64 543,50 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 березня 2022 року, позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» 64 543,50 грн заборгованості за договором від 21 березня 2017 року № 159086.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2022 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481,00 грн.
Предметом спору у зазначеній справі є стягнення боргу у розмірі 64 513,50 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн*100=248 100,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що справа є малозначною, проте становить значний суспільний інтерес, оскільки за наявних правових висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1048 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК Країни у подібних правовідносинах, суди апеляційної інстанції ухвалюють протилежні постанови у аналогічних справах і за аналогічних обставин за участю юридичної особи ТОВ «Веллфін».
Також заявниця вказує на те, що справа має для неї виняткове значення, оскільки постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням засад рівності перед законом і судом.
Верховний Суд зазначає, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи про стягнення боргу. Предмет спору не стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Посилання заявниці у касаційній скарзі на те, що справа має для неї виняткове значення, є необґрунтованими, оскільки нічим не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для висновків про наявність обставин, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Системний аналіз наведеної норми свідчить про те, що у касаційній скарзі заявниця має навести доводи на підтвердження винятковості значення справи для неї, водночас суд касаційної інстанції оцінює прийнятність таких доводів, які у сукупності дозволять дійти висновку про можливість відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено винятки, за умови яких судове рішення у малозначній справі може бути переглянуте Верховним Судом, отже, за наявності обґрунтованих доводів рішення у такій справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів у справі, не встановлює обставини, не може вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.
За наведених обставин, непогодження заявника з оскаржуваним судовим рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявницею не обґрунтовані.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявницею рішення судів ухвалені у малозначній справі, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвоката Данильчуком Віталієм Михайловичем, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко