15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 712/3870/20
провадження № 61-1463ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,
21 січня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, поновлено заявнику строк для подачі касаційної скарги, запропоновано надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням у ній конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги та самостійно розрахувати розмір судового зору за вимогу майнового характеру, виходячи з вартості спірного майна.
23 лютого 2022 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявником додано уточнену редакцію касаційної скарги та квитанцію про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру в розмірі 8 408,00 грн.
Разом з тим, вимоги ухвали Верховного Суду від 07 лютого 2022 року в частині сплати судового збору за вимогу майнового характеру заявником не виконані.
Отже, касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Право касаційного оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.
Окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
- формулювання застосованого судом висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;
- зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
За загальним правилом, скаржник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи, містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень, а також висновки щодо невстановлення певних обставин під час розгляду справи.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, так як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Разом із тим, у поданій касаційній скарзі заявником чітко не зазначено в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права чи правові наслідки незастосування норм матеріального (процесуального) права до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.
Формальне посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є дотриманням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не виконала вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень та надання доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру, тому за правилами пункту 4 частини четвертої статті 393 та статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтею 185 та пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк