14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 380/3637/21
адміністративне провадження № К/990/7590/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 380/3637/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бориславська міська рада Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бориславська міська рада Львівської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.06.2020 року № 195491-5306-1309 про сплату орендної плати за землю в розмірі 8 574,22 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вищенаведеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 380/3637/21 повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, якою скарга залишена без руху з наведених підстав.
08 грудня 2021 року Головне управління ДПС у Львівській області повторно звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано відсутністю фінансування для сплати судового збору та тим, що відповідачем було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, та апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки відсутність фінансування не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, враховуючи, що апеляційна скарга подана через тривалий проміжок часу після повернення первинної апеляційної скарги.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність причин пропуску строку звернення до суду обґрунтована відсутністю фінансування для сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 380/3637/21.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржником не наведено інших поважних причин значного пропуску строку на апеляційне оскарження, ніж ті, які вже були викладені в повторній апеляційній скарзі та визнані судом необґрунтованими. Відсутність фінансування в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і, як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. Дійшовши вказаного висновку суд апеляційної інстанції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19.
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 380/3637/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством у зв'язку з відсутністю фінансування.
Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 640/3393/19).
В той же час, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Статтею 44 КАС передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6,7 частини 5 цієї статті).
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 380/3637/21.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді: І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк
В.П. Юрченко