Справа № 560/1441/22
іменем України
14 квітня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області, в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0096500705 від 20.08.2021 зі сплатою санкцій на суму 22420,00 грн.;
- скасувати податкові повідомлення-рішення №0096480705 від 20.08.2021 з сплатою санкції на суму 17 000,00 грн.;
- скасувати (відкликати) податкові повідомлення рішення №0096510705 від 20.08.2021 зі сплатою санкцій на суму 25,00 грн.
В обґрунтування протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначає, що за результатами проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено факт проведення розрахункової операції на суму 250,00 грн. без застосування РРО, розрахунковий документ встановленої форми не роздрукований та не виданий, а також встановлено факт зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявного акцизного податку встановленого зразка за місцем зберігання, вартість яких складає 1121.00 грн. На підставі єдиної перевірки було складено три протоколи про адміністративне правопорушення. Рішеннями судів по всіх трьох провадженнях встановлено, що товар, продаж якого здійснює ФОП ОСОБА_1 не є рідинами (сумішшю), що використовуються в електронних сигаретах, і як наслідок не потребують ліцензування або оподаткуванню акцизним податком. Крім того встановлено, що ФОП ОСОБА_1 підлягає звільненню від застосування РРО при здійснені господарської діяльності. Не зважаючи на встановлене, Головне управління винесло податкові повідомлення-рішення №0096500705 від 20.08.2021 на суму 22420,00 грн.; №0096480705 від 20.08.2021 на суму 17000,00 грн.; №0096510705 від 20.08.2021 на суму 25,00 грн., які позивач оскаржив в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги, ДПС України залишила без змін спірні податкові повідомлення-рішення.
ФОП ОСОБА_1 не погоджується з даними результатами розгляду скарг, вважає їх незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Просить позов задовольнити.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що контролюючий орган правомірно, з дотриманням норм законодавства прийняло Рішення результати розгляду скарги позивача та залишено чинними прийняті податкові повідомлення-рішення, оскільки за результатами проведеної перевірки виявлені порушення податкового законодавства, які зафіксовані в Акті проведення перевірки. За реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096480705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 17000 грн., за реалізацію та зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за місцем зберігання (реалізації) податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096500705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 22420 грн. (11210 грн. х 200%), за розрахункову операцію, проведену без застосування РРО податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096510705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 25 грн. (250 грн.х10%). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 28.01.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 15.02.2022 суд вирішив надати ОСОБА_2 доступ до електронної справи №560/1441/22 в підсистемі "Електронний суд".
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 3513010094 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем від 25.06.2020, перебуває на спрощеній системі оподаткування 2 група оподаткування з видами діяльності : 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
На підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), посадовими особами Головного управлінням ДПС в Хмельницькій області на підставі направлень на проведення перевірки, відповідно до наказу заступника начальника ГУ ДПС в Хмельницькій області №2303-п від 03.08.2021, проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , який здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 03.08.2021 №5382/22-
01-07-05/ НОМЕР_1 (далі - Акт). Позивач, в присутності якої проведено перевірку, ознайомився з Актом, підписав його із зауваженням та отримав другий примірник.
За результатами перевірки встановлено, що на порушення вимог:
- пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95), розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій;
- частини 20 статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95) здійснено реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів;
- статті 11 Закону №481/95 встановлено факт реалізації та зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за місцем зберігання (реалізації).
03.08.2021 на підставі єдиної перевірки було складено протоколи про адміністративне правопорушення: № 2719/22-01-07-05 про адміністративне правопорушення від 03.08.2021 за частиною 1 статті 164 КУпАП; №2715/22-01-07-05 про адміністративне правопорушення від 03.08.2021 за частиною 1 статті 155-1 КУпАП; серії ВАБ №523612 на ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 КУпАП.
Позивач оскаржив вказані протоколи до Хмельницького міськрайонного суду. Провадження у справах № 686/19104/21, № 686/19101/21, № 686/21598/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За результатами встановлених порушень Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096480705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 17000 грн.,
- за реалізацію та зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за місцем зберігання (реалізації) податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096500705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 22420 грн. (11210 грн. х 200%),
- за розрахункову операцію, проведену без застосування РРО податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096510705 застосовано фінансову санкцію у розмірі 25 грн. (250 грн.х10%).
Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги, ДПС України залишила без змін спірні податкові повідомлення-рішення без змін Рішеннями від 22.12.2021 №28711/6/9900-06-06-02-06 та №28718/6/9900-06-03-02-06.
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Як встановлено вище, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, посадовими особами Головного управлінням ДПС в Хмельницькій області на підставі направлень на проведення перевірки, відповідно до наказу заступника начальника ГУ ДПС в Хмельницькій області №2303-п від 03.08.2021, проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , який здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки встановлено, що на порушення вимог:
- пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95), розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій;
- частини 20 статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95) здійснено реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів;
- статті 11 Закону №481/95 встановлено факт реалізації та зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за місцем зберігання (реалізації).
Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Статтею 226 ПК України встановлено порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно із пункту 226.2 статті 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 226.5 та пункту 226.6 статті 226 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Згідно пункту 226.8 статті 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.
Відповідно до абзацу 4 пункту 226.8 статті 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах, повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.
Закон №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 11 Закону №481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якою визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0096500705 від 20.08.2021, міститься посилання на абзац 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, як законодавство, яким передбачена відповідальність.
Суд зазначає, що вказана норма закону не передбачає відповідальність за реалізацію та зберігання рідин, які використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка та має наступну редакцію:
"До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень".
Пунктом 228.9 статті 228 ПК України передбачено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно статті 1 Закону №481/95-ВР, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Статтею 17 Закону №481/95-ВР визначена відповідальність за порушення норм цього Закону, а саме, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
У відповідності із підпунктом 14.1.564 пункту 14.1 статті 14 ПК України, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
При цьому Законами України № 465, 466 від 16.01.2020 внесені суттєві зміни відносно
торгівлі рідинами для електронних сигарет до Закону №481/95-ВР та і в ПК України.
В результаті чого з 01.01.2021 виробництво та продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, підлягає ліцензуванню, а самі рідини повинні бути з марками акцизного збору. При цьому не має значення чи містить така рідина нікотин чи ні.
Ліцензуванню підлягає:
1. Виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
2. Роздрібна торгівля рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
3. Оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Станом на 01.01.2021 питання сплати акцизного податку при продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, врегульований розділом VІ ПК України.
В пункті 215.1 статті 215 ПК України визначений перелік товарів, які віднесено до підакцизних товарів. Починаючи з 01.01.2021, до цього переліку включені й "ріднини, які використовуються в електронних сигаретах".
Відповідно до пункту 215.3.3-1, ПК України акцизом обкладаються рідини, що використовуються в електронних сигаретах якщо Код товару (продукції) згідно з УКТЗЕД співпадає з кодом - 3824909720 .
Відповідно до наданих позивачем товарних накладних, та під час здійсненої фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 не було виявлено товарів які б підпадали по УКТ ЗЕД під акцизний податок.
Виходячи із аналізу норм чинного законодавства України, торгівля компонентами, продаж яких здійснює ФОП ОСОБА_1 , не потребує наявності ліцензії або оподаткуванням акцизним податком, відтак штрафна санкція, яку застосував контролюючий орган за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2021 №0096480705 у розмірі 17000 грн. є протиправною.
Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що вищевказана відповідальність стосується тютюнових виробів, до яких рідини, що використовуються в електронних сигаретах, не відносяться.
Від так, на переконання суду, відповідач протиправно застосував до позивача штраф в сумі 22420,00 грн. (11210,00 грн. х200%), оскільки останній не передбачений чинним законодавством.
Також, як встановлено судом, під час проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області було встановлено факт реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: ароматизатор Fluffy Puff Extra 12ml (код УКТЗЕД 3302 10 90 00); нікотин Fluffy Puff Salt 500 1,5 ml (код УКТЗЕД 2939 79 00 00); гліцерин Fluffy Puff 15 ml, всього на суму 250,00 грн.
На підставі вказаного порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0096510705 від 20.08.2021, яким за порушення пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25,00 грн.
Так відповідно до пункту 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій (далі РРО) та розрахункові книжки (далі РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами підприємцями, які відносяться відповідно до ПК України, до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 ПК України РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (підпункт 1 пункту 292.1 статті 292 ПК України).
Отже, фізичні особи підприємці платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані у разі: перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень; здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
7.12.2020 Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 внесено зміни до пункти 61 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ і перенесено з 01.04.2021 на 01.01.2022 обов'язкове застосування РРО усіма фізичними особами підприємцями, платниками єдиного податку другої четвертої груп (в т.ч. з обсягом доходу до 220 МЗП).
Відповідно до річної податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2020 рік його загальний дохід склав 150000,00 грн.
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 1-2 квартали (перше півріччя) 2021 його загальний дохід склав 250000,00 грн.
Дані доходи за 2020-2021 роки свідчать про те, що загальні доходи позивача складають менше ніж 1000000 гривень, а тому ФОП ОСОБА_1 підлягає звільненню від застосування РРО при здійсненні господарської діяльності.
Вказане додатково було встановлено під час розгляду справи в Хмельницькому міськрайонному суді у справі №686/19101/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 за частиною 1 статті 155-1, частиною 1 статті 164 КУпАП України закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Також, судом встановлено, що 03.08.2021 на підставі єдиної перевірки було складено протоколи про адміністративне правопорушення: № 2719/22-01-07-05 про адміністративне правопорушення від 03.08.2021 за частиною 1 статті 164 КУпАП; №2715/22-01-07-05 про адміністративне правопорушення від 03.08.2021 за частиною 1 статті 155-1 КУпАП; серії ВАБ №523612 на ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 КУпАП.
Позивач оскаржив вказані протоколи до Хмельницького міськрайонного суду. Провадження у справах № 686/19104/21, № 686/19101/21, № 686/21598/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог частини 2 статті 77 КАС України саме на суб'єкт владних повноважень покладений обов'язок довести ті обставини, які зазначені в акті перевірки.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0096500705 від 20.08.2021 на суму 22420,00 грн.; №0096480705 від 20.08.2021 на суму 17000,00 грн.; №0096510705 від 20.08.2021 на суму 25,00 грн. є протиправними та такими, що підлягаю скасуванню.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат належить:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 10.08.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності серії ХМ №000316 від 11.03.2020; ордер на надання правничої допомоги серії ВХ №1016165 від 29.12.2021; квитанція серії ААА від 10.08.2021.
За умовами укладеного між адвокатом Терличем Андрієм Валерійовичем та ОСОБА_1 (клієнт) договору про надання правової допомоги від 10.08.2021 №68:
- предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, яка пов'язана із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересі в усіх підприємствах, установах, організаціях та судових інстанціях для вирішення питання взаємовідносин із податковими органами (пункт 1.1).
- за даним договором Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу в межах дії даного договору, самостійно визначаючись із стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. (пункт 2.1);
- під час здійснення адвокатської діяльності Адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання професійної правничої допомоги, необхідні для належного захисту інтересів Клієнта. Клієнт надає адвокату ті самі права, на які він за законом має право. Клієнт уповноважує Адвоката приймати всі рішення та вживати всіх дій, необхідних для захисту інтересів Клієнта, повідомляючи про це Клієнта. (пункт 2.2);
- клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі та в строк погоджені між ними та компенсувати Адвокату фактично понесені витрати на копіювання та роздруківку документів тощо, в розмірі погодженому сторонами (пункт 2.3 договору).
- сторони погодили фіксований розмір гонорару в сумі 27000,00 грн, який під час надання правової допомоги, відповідно до даного договору, незалежно від обсягу послуг та часу витраченою представником та/тривалості судового процесу, а отже є визначеним і не потребує детального опису обсягу наданих послуг та виконаних робіт для визначення розміру витрат які підлягають стягненню з протилежної сторони. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності: від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
На виконання умов вказаного договору, відповідно до квитанція серії ААА від 10.08.2021 позивач сплати 27000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що в обсяг роботи адвоката входить представництво-супровід інтересів клієнта протягом всього терміну супроводження справи; надання інформації, консультації і роз'яснень з правових питань відповідно до законодавства України; інформування Клієнта про існуючу судову практику із спірних питань; визначення правової позиції по справі; підготовки необхідних документів, клопотань до участі у судових засіданнях, надання консультацій по питаннях, пов'язаних із розглядом справи; підготовка і складання будь яких процесуальних та інших документів правового характеру спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, вчинення будь-яких інших дій, в яких виникне потреба під час представництва інтересі Клієнта.
Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в договорі, є неспівмірними з розглядом цієї справи.
Так, інформування Клієнта про існуючу судову практику із спірних питань; визначення правової позиції по справі; підготовки необхідних документів, клопотань до участі у судових засіданнях, надання консультацій по питаннях, пов'язаних із розглядом справи; підготовка і складання будь яких процесуальних та інших документів правового характеру спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, вчинення будь-яких інших дій, в яких виникне потреба під час представництва інтересі Клієнта не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги.
При цьому суд звертає увагу на те, що ця справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області №0096500705 від 20.08.2021, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 22420,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області №0096480705 від 20.08.2021, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області №0096510705 від 20.08.2021, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 квітня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя В.В. Матущак